Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.1.1Ключові слова:
українська література, проза, роман, топос, провінція, геопоетика, структуралізмАнотація
Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики.
Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики.
Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим.
Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом.
Завантаження
Посилання
Barri, P. (2008). Vstup do teorii. Literaturoznavstvo ta kulturolohiia. Smoloskyp.
Bartes, R. (1988). The Semiotic Challenge. Hill and Wang.
Browarny, W., Lisak-Gębala, D., Rybicka, E. (Ed.) (2015). Centra — peryferie w literaturze polskiej XX i XXI wieku. Universitas.
Chekh, A. (2019). Raion D. Meredian Czernowitz.
Haleta, O., Hulevych, Ye., Rybchynska, Z. (Ed.) (2010). Istorii literatury: Zbirnyk statei. Smoloskyp, Litopys.
Kalinowski, D., Kuik-Kalinowska, A., Mikołajczak, M. (Ed.) (2014). Geografia wyobrażona regionu. Literackie figury przestrzeni. Universitas.
Pahutiak, H. (2010a). Zacharovani muzykanty. Yaroslaviv Val.
Pahutiak, H. (2010b). Sluha z Dobromylia. Duliby.
Pahutiak, H. (2014). Mahnat. ABABAHAMAHA.
Rybicka, E. (2008). Od poetyki przestrzeni do polityki mi Zwrot topograficzny w badaniach literackich. Teksty Drugie, 4, 21–38.
Rybicka, E. (2014). Geopoetyka. Przestrzeń i miejsce we współczesnych teoriach i praktykach literackich. Universitas.
Vynnyk, V. (Ed.) (1977). Slovnyk ukrainskoi movy v 11 vol.: Vol. 8. Pryroda — Riakhtlyvyi.
Zhadan, S. (2010). Voroshylovhrad. Folio.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олена Романенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
