Архетипи, сюжети та образи давньої української міфології в ліриці Юрія Дарагана
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.2.1Ключові слова:
міфокритичний аналіз, міфологема, архетип, міфологічні сюжети й образи, Празька школаАнотація
Актуальність цієї розвідки зумовлена необхідністю детального аналізу міфологем у творчості Юрія Дарагана для глибокого прочитання його текстів. Предметом дослідження стали архетипи, сюжети і образи української міфології в його ліриці. Мета студії — з’ясувати концептуальне й естетичне значення українських міфологічних сюжетів і образів у художній картині світу Дарагана. Методами міфокритичного (архетипного) й інтертекстуального аналізу, а також за допомогою автобіографічного, описового методів досліджено весь опублікований поетичний доробок Юрія Дарагана, зокрема збірку «Сагайдак» (1925), а також тексти з-поза збірки, оприлюднені в часописах. Так, у доробку було виокремлено міфологеми — найменші змістові одиниці тексту, які відсилають до давньої української міфології, — і з’ясовано їхній вплив на зміст поетичних текстів автора та їхню роль у його художній картині світу.
У результаті дослідження вдалося виокремити такі архетипи, сюжети та образи давньої української міфології в поезії Дарагана: складний і багатогранний архетип Великої Матері, продуктивний і надихаючий архетип Воїна (образ ідеальної людини), широкий комплекс солярних образів, образи медіаторів, концепцію Роду, мотиви єднання стихій і сакрального жертвоприношення, а також образи давніх українських богів. Давня українська міфологія дає змогу поетові розкрити особисте бачення світу й осмислити базові онтологічні категорії, а також закладає фундамент його художньої картини світу; її виразними архетипами, образами та сюжетами він прагне актуалізувати національну пам’ять, ідентичність і колективне несвідоме.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно дає змогу поглибити інтерпретацію текстів Юрія Дарагана, а також розвинути міфокритичний (архетипний) метод аналізу тексту крізь призму національної міфології, який є актуальним для дослідження творчості поетів Празької школи і літературного процесу XX–XXI століть.
Завантаження
Посилання
Campbell, J. (2020). Tysiacholykyi heroi [The hero with a thousand faces]. Terra Incognita.
Darahan, Yu. (2003). Sribni surmy. Poezii [Silver horns. Poems]. Spadshchyna.
Eko, U. (1996). Vidkrytyi tvir [Open text]. In M. Zubrytska (Ed.). Slovo. Znak. Dyskurs. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX stolittia (pp. 408–419). Litopys.
Eliade, M. (1963). Myth and Reality. Harper & Row.
Frazer, J. G. (1923). The Golden Bough. Macmillan and Co.
Freud, Z. (2021). Vstup do psykhoanalizu. Novi vysnovky [Introduction to psychoanalysis. New findings]. Navchalna knyha Bohdan.
Frye, N. (1996). Arkhetypnyi analiz: teoriia mitiv [Archetypal analysis]. Slovo. Znak. Dyskurs. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX stolittia (pp. 111–133). Litopys.
Frye, N. (2000). Anatomy of criticism. Four essays. Princeton University Press.
Ilnytskyi, M. (1992). Zakhidnoukrainska i emihrantska poeziia 20–30-kh rokiv [Poetry of the western Ukraine and the emigration in 20s and 30s]. Tovarystvo “Znannia Ukrainy”.
Jung, K. G. (2018). Arkhetypy i kolektyvne nesvidome [Archetypes and the collective unconscious]. Astroliabiia.
Kachurovskyi, I. (2002). Promenysti sylvety. Lektsii, dopovidi, statti, esei, rozvidky. [Luminous silhouettes. Lectures, reports, articles, essays, and research]. Ukrainische Freie Universität.
Klochek, H. (2002). Tonkyi svyst letiuchoi strily (Yurii Darahan i yoho poetychna zbirka “Sahaidak”) [A subtle whistle of a flying arrow (Yurii Daragan and his poetry collection “Quiver”)]. Dyvoslovo, 9, 58–64.
Kovaliv, Yu. (2019). Istoriia ukrainskoi literatury. Kinets XIX — pochatok XX stolittia. [History of Ukrainian Literature. Late XIX — early XX century] (Vol. 6). Akademiia.
Kutsenko, L. (2003). “Bozhe, zroby zi mnoiu, shcho khochesh…”.
In Yu. Darahan (2003), Sribni surmy. Poezii [Silver horns. Poems] (pp. 3–56). Spadshchyna.
Nevrlyi, M. (2011). Prazka poetychna shkola. [Prague school of poetry]. Slovo i Chas, 12, 4–11.
Prosalova, V. (2005). Tekst u sviti tekstiv Prazkoi literaturnoi shkoly. [Text in the world of texts of the Prague School of Literature]. Skhidnyi vydavnychyi dim.
Prosalova, V. (2012). Mifolohema v poetytsi khudozhnoho tvoru: variatyvni y invariantni skladnyky [Mythologeme in the fiction text poetics: variable and invariable components]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetutu. “Filolohiia” series, 56, 210–213.
Salyha, T. (1994). Vysoke svitlo. Literaturno-krytychni studii [High light. Critical studies]. Kameniar.
Ilnytskyi, M. (Ed.). (2009). Poety Prazkoi Shkoly. Sribni surmy [Poets of the Prague School of Poetry. Siver strigs]. Smoloskyp.
Vogler, K. (2023). Podorozh pysmennyka: mifolohichna struktura dlia pysmennykiv [The writer’s journey: mythic structure for writers]. ArtHuss.
Voitovych, V. (2016). Ukrainske mifolohiieznavstvo [Ukrainian mythology studies]. Navchalna knyha Bohdan.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Валерія Колодій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
