Ідентичність у динаміці. Трансформація наративу в літературній казці
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.5Ключові слова:
ідентичність, наратив, казка, літературна казка, літературознавчий підхід, наративний аналізАнотація
У статті наведено результати дослідження проблеми впливу трансформацій наративу в літературній казці на динаміку ідентичності героїв. Вивчення змін у наративі літературної казки є шляхом до розуміння особливостей розвитку ідентичності особистості, що допомагає визначити характер взаємодії ідентичності героїв твору з її відтворенням у реальних життєвих обставинах. Визначено сутність ідентичності як динамічної структури, що впливає на становлення цілісності, зумовлює природу самовизначення людини в процесі вибору цінностей. Охарактеризовано наукові підходи щодо тлумачення ідентичності: літературознавчий, онтологічний, антропологічний, психоаналітичний, соціологічний, когнітивно-орієнтований, екзистенційно-гуманістичний, наративний. Представлено зміст наративу як сукупність лінгвістичних, психологічних структур, що розгортає минулі події в теперішньому часі, трансформуючи стан героїв. Зазначено, що наративною матрицею оповідальних схем є літературна казка як авторський твір, що зосереджує увагу на елементах дійсності, фантазії. Метою статті є обгрунтування й аналіз впливу трансформацій у наративі літературної казки на еволюцію ідентичності героїв. Об’єктом дослідження виступає наратив літературних казок О. Зубер «Золоті зернята», В. Сухомлинського «Хризантема й цибулина», А. Зайцевої «Казка про страх», Лесі Українки «Три метелики». Предметом дослідження виокремлено характеристики ідентичності героїв зазначених казок. У статті застосовано методи дослідження: аналіз наукових праць, систематизація підходів, узагальнення положень щодо ролі наративу в літературній казці, порівняння творів, наративний аналіз.
За результатами дослідження з’ясовано, що наратив у літературному творі впливає на ідентичність особистості, сприяє засвоєнню досвіду. Процес трансформації наративу в літературній казці визначає характер змін ідентичності, що відтворено в світогляді оповідача. Наративний аналіз літературних казок показав, що динамічні зміни ідентичності героїв казок у процесі трансформації наративу твору зумовлює появу спектра змін ідентичності: втрата, пошук себе, виконання нових ролей, уроки співчуття, долання перешкод, переоцінка цінностей тощо. Новизна результатів дослідження полягає у виокремленні характеристик ідентичності героїв залежно від змін наративу літературної казки. Подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані з описом моделей ідентичності героїв літературних казок та їх класифікацією за функціями у творі.
Завантаження
Посилання
Adler, A. (1927). Understanding human nature. Garden City Publishing Company.
Atkins, K. (2007). Narrative identity and embodied continuity. In K. Atkins & C. Mackenzie (Eds.), Practicalidentity and narrative agency (pp. 78–98). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203937839
Bauman, R. (Ed.). (1992). Folklore, cultural performances, and popular entertainments. Oxford University Press https://doi.org/10.1093/oso/9780195069198.001.0001
Berger, P., & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Doubleday & Company.
Blikhar, V., Kozlovets, M., Horokhova, L., Fedorenko, V., & Fedorenko, V. (2020). Filosofiia: slovnyk terminiv ta personalii [Philosophy: a glossary of terms and personalities]. KVITs.
Buber, M. (1995). Ich und Du. Reclam, Philipp, jun. GmbH, Verlag.
Chepelieva, N., Smulson, M., Shylovska, O., & Hutsol, S. (2007). Naratyvnipsykhotekhnolohii [Narrative psychotechnologies]. Hlavnyk.
Cherniienko, V. (2017). Identychnist yak kontsept [Identity as a concept]. Visnyk KhNPU imeni H. S. Skovorody “Filosofiia”, 49, 157–175. http://doi.org/10.5281/zenodo.1064677
Douglas, S. (2019). Narrating identity: The impact of literary reading on storied autobiographical memory development [PhD thesis, University of Alberta].
Durkalevych, I. (2009). Kazka yak proekt naratsiinoi identychnosti [Fairy tale as a project of narrative identity]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii, Seriia: Linhvistyka i literaturoznavstvo, 21, 239–246. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16663
Franzosi, R. (1998). Narrative analysis — Or why (and how) sociologists should be interested in narrative. Annual Review of Sociology, 24, 517–554. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.24.1.517
Genette, G. (1998). Die Erzählung. UTB.
Havrylko, O. (2021). Naratyv ta yoho vykorystannia v informatsiinykh viinakh. [Narrative and its use in information wars] [Master’s qualification work, Mariupol State University]. http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3211
Horbach, N., & Zdikhovska, T. (2016). Zhanr avtorskoi kazky v ukrainskii dytiachii literaturi: vytoky ta perspektyvy [The genre of the author's fairy tale in Ukrainian children's literature: origins and prospects]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia Pedahohichni nauky, 1(1), 39–44. https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9703
Horkheimer, М., & Adorno, T. (2002). Dialectic of Enlightenment. Stanford University Press.
Hromiak, R., Kovaliv, Yu., & Teremko, V. (2007). Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Dictionary of Literary Studies]. VTs “Akademiia”.
Kraieva, O. (2011). Stanovlennia refleksyvnoi svidomosti na etapi podolannia pidlitkom kryzy identychnosti [Formation of reflective consciousness at the stage of overcoming the identity crisis by an adolescent]. Problemy suchasnoi psykholohii, 11, 382–392. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20002/1/O.Kraieva_SRSPKI_PSP_11.pdf
Krasheninnikova, T. (2013). Obraz avtora v ukrainskykh literaturnykh kazkakh ХІХ st [The image of the author in Ukrainian literary fairy tales of the 19th century]. Ridne slovo v etnokulturnomu vymiri (pp. 388–393). http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2013_2013_50
Lazarenko, V. (2017). Naratyv yak zasib pereosmyslennia osoboiu zhyttievykh podii u konteksti problemy adaptatsii do naslidkiv voiennoho konfliktu [Narrative as a means of rethinking life events in the context of the problem of adaptation to the consequences of military conflict]. Problemy politychnoi psykholohii, 5, 25-32. https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ppp_2017_519.pdf.
Marcia, J. (1980). Identity in adolescence. In J. Adelson (Ed.), Handbook of adolescent psychology (pp. 159–187). Wiley.
Markowski, M. (2003). Identity and interpretation. Department of Slavic Languages and Literatures.
Maslow, A. (1961). Peak experiences as acute identity experiences. The American Journal of Psychoanalysis, 21(2), 254–262. https://doi.org/10.1007/BF01873126
McAdams, D. (2008). Personal narratives and the life story. In O. P. John, R. W. Robins, L. A. Pervin (Eds.), Handbook of personality:Theory and research (pp. 242–262). Guilford Press.
Mead, G. (1963). Mind, Self and Society. The University of Chicago Press.
Mergenthaler, E. (1996). Emotion-abstraction patterns in verbatim protocols: A new way of describing psychotherapeutic processes. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 1306–1315. https://doi.org/10.1037/0022-006X.64.6.1306
Miller, O. (2018). Modusy identychnosti v khudozhnii prozi Mystetskoho Ukrainskoho Rukhu. [Modes of identity in the fiction prose of the Artistic Ukrainian Movement] [Candidate’s thesis, Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka] https://lnu.edu.ua/thesis/miller-olesia-romanivna
Moran, M. (2018). Identity and identity politics: A cultural materialist history. Historical materialism, 26(2), 21–45. https://doi.org/10.1163/1569206X-00001630
Moroz, R. (2009). Naratyvnyi pidkhid do doslidzhennia identychnosti osobystosti [Narrative approach to the study of personal identity]. Nauka i osvita, 4, 30–33. http://dspace.pdpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14079/1/R.%20A.%20Moroz%202009.pdf.
Oleś, Р. (2009). Wprowadzeniedopsychologiiosobowości. Wydawnictwo Naukowe PWN.
Olifer, O. (2020). Naratyvnyi pidkhid do problemy identychnosti osobystosti v analitychnii filosofii [A narrative approach to the problem of personal identity in analytic philosophy]. Aktualni problemy dukhovnosti, 21, 46–61. https://doi.org/10.31812/apd.v0i21.3880
Osmanova, A. (2020). Psykholohichni determinanty rozvytku identychnosti osobystosti u pratsiakh zarubizhnykh ta vitchyznianykh uchenykh [Psychological determinants of personal identity development in the works of foreign and domestic scientists]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: psykholohiia. 31(1), 45–52. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.1/06
Ribó, І. (2019). Prose Fiction: An Introduction to the Semiotics of Narrative. Open book publishers. https://doi.org/10.11647/OBP.0187
Ricœur, P. (2002). Shcho take tekst? Poiasnennia i rozuminnia. [What is a text? Explanation and understanding]. In M. Zubrytska (Ed.), Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky ХХst. (pp. 305–323). Litopys.
Sharoshkina, N. (Ed.). (2013). Biohrafichni doslidzhennia v dyskursi rozvytku kultury pedahoha [Biographical research in the discourse of teacher's culture development]. Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy.
Sukhomlynskyi, V. (2023). Khryzantemaytsybulyna [The chrysanthemum and the onion]. Svit kazok. https://svit-kazok.info/hryzantema-j-czybulyna-vasyl-suhomlynskiy
Tajfel, H. (1982). Social identity and intergroup relations. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1146/annurev.ps.33.020182.000245
Tkachuk, O. (2002). Naratolohichnyi slovnyk [Narratological dictionary]. Aston.
Trzebiński, J. (2002). Narracyjne konstruowanie rzeczywistości. In J. Trzebiński (Ed.), Narracja jako sposób rozumienia świata (pp. 17–42). Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne.
Tsapiv, A. (2018). Naratyv “dohory dryhom” u kaztsi Ketrin Kheller “Bilosnizhka: nevidoma istoriia” [Narrative “upside down” in Kathryn Heller's fairy tale “Snow White: The Unknown Story”]. Lvivskyi filolohichnyi chasopys [Lviv Philological Journal]. 4, 142-147. https://doi.org/10.32447/2663-340X-2018-4-142-147.
Ukrainka, Lesia. (2013). Try metelyky [Three butterflies]. KazkaUA.org. https://kazkaua.org/page/tri-meteliki-kazka-lesi-ukrayinki
Warmbier, A. (2017, April 26). Tożsamość narracyjna i rozumienie samego siebie. Filozofuj!, 1, 44–45. https://filozofuj.eu/adriana-warmbier-tozsamosc-narracyjna-rozumienie/
Waterman, A. (1992). Identity as an aspect of optimal psychological functioning. In G. Adams, T. Gullotta, & R. Montemayor (Eds.), Adolescent identity formation (pp. 50–72). Sage Publications, Inc.
Zabuzhko, O. (2009). Shevchenkiv mif Ukrainy. Sproba filosofskoho analizu [Shevchenko’s myth of Ukraine. An attempt at philosophical analysis]. Fakt.
Zahrai, L. (2020). Naratyvna identychnist: mekhanizmy yii formuvannia [Narrative identity: mechanisms of its formation]. Zhurnal Prykarpatskoho. universytetu imeni Vasylia Stefanyka, 7(2), 83–89. https://doi.org/10.15330/jpnu.7.2.85-91
Zaitseva, A. (2015). Kazka pro strakh [A fairy tale about fear]. Derevo kazok. https://derevo-kazok.org/kazka-pro-strah-anna-zajceva.html
Zuber, O. (2023). Zoloti zerniata [Golden grains]. Derevo kazok. https://derevo-kazok.org/zoloti-zernjata-olga-zuber.html
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Тетяна Саврасова-В'юн
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
