Світ «світів» у вимірах семіозису

На прикладі лінгвокультурного простору Києва

Анотація

Актуальність статті зумовлена постійною динамікою лексикону як виявом сутнісної властивості мови й зокрема феноменом розвитку семантики назви світ, що у XXI ст. увійшла до складу найчастотніших повнозначних одиниць української мови. Мета дослідження — на прикладі лінгвокультурного простору Києва виявити особливості процесу семантизації лексеми світ з урахуванням різних вимірів семіозису та з’ясувати чинники, що вплинули на номінативну активність одиниці і визначили її лінгвопрагматичне спрямування. Предметом дослідження є номінативно-референційний і прагматичний потенціал назви світ, зафіксованої в масмедійних текстах та ергоніміконі столиці. Для досягнення мети обрано такі методи і прийоми: компонентний аналіз слова, дистрибутивний аналіз, аналіз словникових дефініцій, описовий метод, результати асоціативних експериментів, конструктивний метод, контекстуальний аналіз, контент-аналіз, прийоми кількісного аналізу. Новизну розвідки визначає комплексний багатоаспектний підхід до з’ясування процесу семантизації назви світ, здійснений на засадах семіотики і лінгвокультурології.

У результаті дослідження семантики численних загальних і власних номінацій із компонентом світ було зроблено висновок, що на специфіку їх референції вплинула актуалізація ядерних сем ‘межа’, ‘сфера’, ‘сукупність’, ‘повнота обсягу’, а окрім того, потенційна оцінна сема. Закцентовано на загальній тенденції до номінування різних семіотичних сфер одиницями з просторовою семантикою. Одним з основних чинників номінативної активності назви визначено звукосимволічну, іконічну природу знака, що забезпечує його милозвучність та естетичну привабливість, особливо значущу для «комерційних» назв і рекламних текстів. Приділено увагу визначенню специфіки осмислення й інтерпретації знань та уявлень про світ і їх упорядкування в ментальному просторі. На підставі зіставлення концепту СВІТ як української лінгвокультурної домінанти з універсальним доменом ПРОСТІР виокремлено аксіологічно марковані когнітивні ознаки «всеосяжність», «безмежність», «матерія», «пізнання», що визначають лінгвопрагматичне спрямування номінацій. Перспективи подальших досліджень убачаємо у вивченні функційно-прагматичних властивостей назви світ у різних регістрах мовлення.