Поетика форми в діджимодерністській прозі
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.3.3Ключові слова:
діджимодернізм, цифрові технології, проза, роман, текст, сучасна українська літератураАнотація
Сьогодні, в епоху стрімкого розвитку цифрових технологій, яку британський дослідник А. Кірбі називає диджимодернізмом, література зазнає істотних змін найперше на рівні форми. Трансформуються традиційні паперові видання, а в електронному просторі виникають абсолютно нові явища, існування яких було неможливим до появи комп’ютерів, інтернету, соціальних мереж тощо. Зокрема, упродовж останніх десятиліть з’явилися й значно розвинулися нові прозові форми, потреба в детальному аналізі яких зумовлює актуальність дослідження. Мета статті — виокремити й схарактеризувати особливості поетики форми художньої прози в епоху диджимодернізму, визначити, які ознаки диджимодерністської текстуальності їм притаманні. Предметом цього дослідження є такі явища, як ергодична, мережева (як-от Facebook-роман) та інтерактивна література, гіпертекстуальний роман як приклад протодиджимодерністської прози, ЛітРПГ, фанфікшн, візуальна новела та генерована проза. У дослідженні застосовано інтермедіальний, компаративний і структуралістський методи аналізу.
У результаті дослідження з’ясовано, що в епоху диджимодернізму традиційні паперові видання можуть зазнавати змін шляхом додавання в них текстографіки (комп’ютерного коду та інтернет-листування) й QR-кодів, поєднуючись таким чином із віртуальним простором. На прикладах зі світової й української літератури розглянуто гіпертекстуальний роман як зразок протодиджимодерністської літератури, виявлено, що прозові форми в літературі цифрової доби здебільшого інтерактивні та мультимедійні, являють собою багаторівневі мистецькі явища й передбачають глибшу взаємодію читача з текстом. Новизна дослідження полягає в тому, що в ньому визначено, що для прозових форм цифрової доби характерні такі ознаки диджимодерністської текстуальності, як поступальність, хаотичність, скороминущість, перероблення та опосередкованість текстових ролей, анонімне, множинне й соціальне авторство, плинність рамок, електронно-цифрова форма. Перспективи подальших досліджень пов’язані з потребою аналізу й класифікації поетичних форм диджимодерністської літератури.
Завантаження
Посилання
Aarseth, E. (1997). Cybertext: perspectives on ergodic literature. JHU Press. https://doi.org/10.56021/9780801855788
Alley, K. M., & King, J. R. (2018). Re-Imagining collaborative composing: Insights from a text-based role-play game forum. The Journal of Literacy and Technology, 19(1), 2–24.
Balpe, J. P. (2005). Principles and processes of generative literature: questions to literature. Dichtung Digital. Journal für Kunst und Kultur digitaler Medien, 34, 1–8. https://doi.org/10.25969/mediarep/17664
Bovsunivska, T. (2015). Zhanrovi modyfikatsii suchasnoho romanu [Genre modifications of the modern novel]. Disa plius.
Bovsunivska, T. (2016). Freimova struktura romanu “AMTM” Yuriia Izdryka i osoblyvosti suchasnoho zhanrovoho osnovlennia [The problem of semantic relationships between text fragments of hyperfictional novel of the 21th century (Based on the novel “AMTM” by Yuriy Izdryk)]. Mova i kultura, 19(3), 5–11.
Cherniavska, V. (2015). Interaktyvna literatura yak vidkrytyi tekst (na materiali tvoriv Edvarda Pakkarda “Taiemnytsia pokynutoho zamku” ta Dzho Devera “Samotnii vovk”) [Interactive fiction as an attempt of new comprehension of the notion of open text in modern socio-cultural envelopment (Based on “The Mystery of an Abandoned Castle” written by Edward Packard and “The Lone Wolf” Written by Joe Dever]. Naukovi pratsi. Filolohiia. Literaturoznavstvo, 247(259), 150–154.
Hayot, E. (2021). Video games & the novel. Daedalus, 150(1), 178–187. https://doi.org/10.1162/daed_a_01841
Horbunov, A. (2016). Ctrl+Alt+F11. Robot — ne vovk [Ctrl + Alt + F11. A robot is not a wolf]. Hamazyn.
Hrebeniuk, A. (2014). Interaktyvna literatura yak novyi fenomen ukrainskoi kultury [The perspectives of evolving national interactive fiction]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Filosofski nauky, 18, 55–59.
Hurduz, A., & Nevestiuk, O. (2018). Fanfikshn: paradoksy statusu v khudozhnomu prostori [Fanfiction: the status paradoxes in the art space]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 34(1), 89–91.
Kidruk, M. (2021). Ne ozyraisia i movchy [Do not look back and be silent]. KSD.
Kirby, A. (2009). Digimodernism: How new technologies dismantle the postmodern and reconfigure our culture. Bloomsbury Publishing.
Kuznetsova, M. O. (2014). Zhanrova spetsyfika komunikatyvno-tekstovoho fenomena “fanfikshen” (na materiali sahy DZh. R. R. Martina “A song of ice and fire”) [Genre specificity of “fanfiction” as a communicative and textual phenomenon (on the material of G. R. R. Martin’s “A Song of Ice and Fire”]. Nova filolohiia, 60, 93–97.
McLuhan, M. (2024). Halaktyka Hutenberha. Stanovlennia liudyny drukovanoi knyhy [The Gutenberg Galaxy. The Making of Typographic Man]. Laboratoriia, Nika-Tsentr.
O’Sullivan, J. (2019). Towards a digital poetics. Electronic literature & literary games. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-11310-0
Pidopryhora, S. (2022). Sotsialna merezha yak onlain-platforma eksperymentalnoi khudozhnoi literatury [Social network as an online platform of experimental fiction]. Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe, 4(7), 87–95.
Rettberg, S. (2018). Electronic literature. Wiley.
Rumiantseva-Lakhtina, O. (2021). Hipertekstulnist yak dyskursyvnyi vymir romaniv M. Pavycha ta simeinoi sahy “Muzei pokynutykh sekretiv” O. Zabuzhko [Hypertextuality as a discursive dimension of M. Pavych’s novels and the family saga “Museum of Abandoned Secrets” by O. Zabuzhko]. In O. Malenko (Ed.), Materialy I Mizhnarodnoi slavistychnoi konferentsii, prysviachenoi pam’iati sviatykh Kyryla i Mefodiia (pp. 281–289). KIFT.
Tatarenko, A. (2011). “Hipertekst”, “hipertekstualnist”, “erhodychna literature”: pokhodzhennia ta okremi aspekty funktsionuvannia terminiv [“Hypertext”, “hypertextuality”, “ergodic literature”: origin and aspects of term functions]. Studia Slovakistica, 11, 102–116.
Viires, P. (2005). Literature in cyberspace. Folklore, 29, 153–174. https://doi.org/10.7592/FEJF2005.29.cyberlit
Zavadskyi, Yu. (2005). Kibertekst i ergodychna literatura: typolohichna model merezhevoi literatury Espena Dzh. Aarseta [Cybertext and ergodic literature: a typological model of networked literature by Espen J. Aarseth]. Studia Methodologica, 16, 54–59.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Дмитро Зозуля
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
