Способи номінації ворога в медіатекстах
Українські та польські документальні та українські художні фільми і ЗМІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.8Ключові слова:
мова ворожнечі, медіаконтент, документальний, художній фільмАнотація
У статті проведено аналіз мовних одиниць на позначення ворога, які використовуються в медіаконтенті різних жанрів: офіційних ЗМІ, документальних, художніх фільмах. Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою вивчення особливостей лінгвістичних кінодискурсів у ЗМІ загалом і кіно як особливого виду медіаконтенту. Предметом дослідження є мовні форми найменування ворога в українських документальних і художніх фільмах періоду повномасштабного вторгнення та використання подібних форм у медіатекстах для визначення особливостей співвідношення різних медіажанрів. Дослідниця поставила за мету описати мовні форми, що використовуються для найменування ворога, простежити їх співвідношення в різних жанрах ЗМІ. Для досягнення мети було використано такі методи дослідження: контент-аналіз, порівняльний аналіз, семантичний аналіз, контекстний аналіз.
Результати дослідження доводять, що слова з ознаками мови ворожнечі, які містять у собі намір приниження, неповаги тощо, є особливою мовною стратегією, яка стає провідною для ЗМІ в період збройного протистояння. Подібність у наративах і номінаціях свідчить про формування спільного мовленнєвого дискурсу для різного за своєю природою медіаконтенту. Серед найпоширеніших номінацій можна виокремити такі: «русня», «кацап / кацапня», «рашисти», «москалі», «орки», «нечисть», поняття «русскій мір», «визволителі» в документальних і художніх фільмах та в інформаційних повідомленнях онлайн-медіа.
Подібні номінації є виявом мови ворожнечі, що зазвичай сприймається як небажаний вияв ментальної нетолерантності, однак у часи війни формування цілого пласту таких номінацій постає виявом спротиву, світоглядного протистояння ворогові, психологічним механізмом його дегуманізації на фоні загостреного сприйняття своєї самості перед обличчям загрози.
Завантаження
Посилання
Anusiewicz, J., Dąbrowska, A., & Fleischer, M. (2000). Językowy obraz świata i kultura. Projekt koncepcji badawczej [Linguistic image of the world and culture. Research concept project]. Język a kultura, 13(2), 11–44.
Baran, M. (2015). Nienawiść jako narzędzie wojny [Hate as a weapon of war]. In J. M. Byrska & J. Synowiec (Eds.), Nienawiść w życiu publicznym (pp. 135–151). Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie Wydawnictwo Naukowe. https://doi.org/10.15633/9788374384896.09
Bazin, A. (1963). Na marginesie Dlaczego walczymy [On the sidelines ‘Why We Fight’]. In B. Michałek (Trans. & Ed.), Film i rzeczywistość. Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.
Czachur, W. (2011). Dyskursywny obraz świata. Kilka refleksji [Discursive image of the world. Some reflections]. Tekst i Dyskurs – Text und Diskurs, 4, 79–97.
Hučkova, J. (2023). Użyteczny wróg. Кonflikty wojenne w filmie dokumentalnym na wybranych przykładach [A Useful Enemy: Military Conflicts in Documentary Films on Selected Examples]. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F. Historia, 78, 189–211, https://doi.org/10.17951/f.2023.78.189-211.
Kuleshir, M. (2023). The Reflection of the russo-ukrainian war in the lexical level of the Ukrainian language. In Philological sciences and translation studies: European potential (pp. 11–15). Publishing House “Baltija Publishing”. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-348-4-2
Kurianyk, I. (2013). Zvidky pokhodyt slovo “khokhol” [Where does the word “khokhol” come from?]. dynamo.kiev.ua. https://dynamo.kiev.ua/blog/149981-zvdki-pohodit-slovo-hohol
Lippman, W. (1922). Public opinion. Harcourt, Brace & Co.
Łódzki, B. (2017). Medialny obraz rzeczywistości [Media image of reality]. Studia Socialia Cracoviensia, 9(1), 121–136. https://doi.org/10.15633/ssc.2305
Osipova, Z. (2023). Humor as a survival strategy in the conditions of sociocultural trauma of the Russian invasion to Ukraine. The scientific journal of Cahul State University “BP Hasdeu”: Social Sciences, 17(1), 124–131. https://doi.org/10.5281/zenodo.8215826.
Plisiecki, J. (2010). Język filmu i jego mowa [The language of film and its speech]. Roczniki Kulturoznawcze, 1, 163–174.
Skliar, O. (2022). Invektyva i viina [Invective and war]. International Humanitarian University Herald. Philology, 57, 71–74. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.57.18
Yakymovych-Chapran, D. (2020). Etnonim moskal yak komponent ukrainskykh frazem i paremii: linhvokulturnyi aspekt [Ethnonym moskal as a component of Ukrainian phrases and paremies: a lingvocultural aspect]. Visnyk of Lviv University. Series Philology, 72, 200–210. https://doi.org/10.30970/vpl.2020.72.10922
Yas, O. (2023). Rosiia yak Mordor: fenteziini aliuzii u suchasnykh voiennykh naratyvakh [Russia as Mordor: fantasy allusions in contemporary war narratives]. Ukrainian historical journal, 5, 5–22. https://doi.org/10.15407/uhj2023.05.005
Yekelchyk, S. (2022). Naming the war: Russian aggression in Ukrainian official discourse and mass culture. Canadian slavonic papers, 64(2–3), 232–246, https://doi.org/10.1080/00085006.2022.2106688
Zwierzchowski, P. (2011), “Jak być kochaną” i “Szyfry” — wojna, pamięć i kino polskie lat 60 [“How to Be Loved” and “Cyphers” — War, Memory and Polish Cinema of the 1960s]. In M. Jakubowskа, K. Żyto, & A. M. Zarychtа (Eds.). Filmowe ogrody Wojciecha Jerzego Hasa (pp. 74–86). PWSFTviT.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олена Росінська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
