Марія Грінченко і «Російсько-український словник»: лексикографія і ще дещо
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.1.6Ключові слова:
Марія Миколаївна Грінченко, лексикографія, жива мова, націєтворчий процес, ідентичність, «Російсько-український словник» (1924–1933), Комісія Словника живої української мови, справа Спілки визволення УкраїниАнотація
Актуальність статті зумовлена нагальною потребою сучасної україністики загалом і мовознавства зокрема вияскравити питання мови як цивілізаційної та націєтворчої цінності в контексті боротьби за українську ідентичність. Розвідку присвячено проблемі особистості в українському націєтворчому процесі як динамічному явищі. Предметом дослідження є творча й наукова діяльність Марії Миколаївни Грінченко та її роль в українському лексикографічному процесі. Мета розвідки — з’ясувати внесок дослідниці у вивчення, кодифікування та поширення нормативної української мови головно як лексикографа та постійного члена Комісії Словника української живої мови. Методом структурного аналізу, лексикографічного опису та узагальнення, а також архівним методом — аналізом і тлумаченням інформації, яку було зібрано та збережено (заархівовано) — виявлено: особливості участі М. Грінченко в доборі зразків живої мови до СУМГр‑1909 та РУС‑1933; обсяг і поширеність цитувань її мовотворчості в РУС‑1933; активність дослідниці під час роботи Комісії (за матеріалами справи СВУ). Уперше запропоновано комплексний портрет М. Грінченко як лексикографа: збирача лексико-ілюстративних матеріалів, укладача, редактора, ідеолога українства. Зазначено особливості цитування Марії Миколаївни в РУС‑1933: її контексти почали використовувати з другого тому. Як М. Грінченкову її цитували близько 310 разів (переважно в т. 2; т. 3, вип. 2); як Загірню — близько 70 (переважно т. 3). Головним результатом розвідки є те, що такий особистісний підхід до вивчення націєтворчого процесу, зокрема словникарської справи першої половини XX століття, є ідеологічною базою для розв’язання лексикографічних питань сучасної мови. Однією з основ відновлення, розвитку та утвердження національної ідентичності є мовознавчі, передусім лексикографічні, дослідження. Перспективи дальшого вивчення полягають у тому, що розглядувані матеріали є підґрунтям для розпрацювання та поглиблення теорії національно зорієнтованих лексикографічних праць
Завантаження
Посилання
Dumanska, M. (2007). Hromadska i vydavnycha diialnist Marii Grinchenko-Zahirnoi. [Public and publishing activities of Maria Grinchenko-Zahirna]. Polihrafiia i vydavnycha sprava, 2(46), 39–44.
Hrytsenko, P., & Britsyn, V. (2016). Nove zhyttia klasychnoi leksykohrafichnoi pratsi (Peredmova) [New life of a classic lexicographic work (Preface)]. Rosiisko-ukrainskyi slovnyk in 4 vols. Vol. 1 (pp. 3–12). Reprint with ed. 1924.
Pozdran, Yu. (2018). “Rosiisko-ukrainskyi slovnyk” za redaktsiieiu A. Yu. Krymskoho ta S. O. Yefremova v istoryko-linhvistychnomu konteksti [“Russian-Ukrainian Dictionary” edited by A. Yu. Krymsky, and S. O. Yefremov in a historical-linguistic context].
Stambol, I. (2023, December 9). Znaity “svoho” Grinchenka [Find “your” Нrinchenko]. Week. https://tyzhden.ua/znajty-svoho-hrinchenko
Tyshchenko, O. (2016). Arkhivna kartoteka yak leksyko-iliustratyvna baza “Rosiisko-ukrainskoho slovnyka” za red. A. Yu. Krymskoho ta S. O. Yefremova. II. Mikro- ta makrostruktura arkhivnoi kartoteky [Archival index card as a lexical and illustrative base of the “Russian-Ukrainian Dictionary” edited by A. Yu. Krymskyi, and S. O. Yefremov. II. Micro- and macro-structure of the archival card file]. Ukrainska mova, 3, 57–78.
Tyshchenko, O. (2018). Komisiia Slovnyka zhyvoi ukrainskoi movy u spravi SVU: Hryhorii Kostiantynovych Holoskevych (za materialamy ODPU). [The Commission of the Dictionary of the Living Ukrainian Language in the case of the Ukrainian Language: Hryhoriy Kostyantynovych Holoskevych (based on materials from the JSPD)]. Movoznavstvo, 4, 27–39.
Yefremov, S. (1997). Shchodennyky. 1923–1929 [Diaries, 1923–1929]. ZAT “Hazeta RADA”.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Оксана Тищенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
