До проблеми родових сил індивіда: російська гуманітаристика як інструмент ідеологічних маніпуляцій
На прикладі однієї публікації
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.1.3Ключові слова:
антропологія, тоталітаризм, терор, ренесанс, радянська культура, родові сили, індивідАнотація
Актуальність статті зумовлена потребою з’ясувати, як у філософські й літературознавчі дисципліни сусідньої держави-агресора були інтегровані маніпулятивні ідеологічні тези, що легітимізують тоталітарні практики. Якщо раніше таке маскування сумнівних тез під глобальні «проєкти» ми легковажно пропускали повз увагу, то нині покликані вдаватись до критичного аналізу, що має стати не тільки озиранням назад, а й усвідомленим уроком на перспективу. Об’єктом аналізу стала публікація Л. Булавки, що актуалізує сучасні проблеми соціальної, філософської, літературознавчої антропології та розгортає низку порівнянь, асоціацій і висновків. Вони зримо й переконливо показують різницю в трактуванні тоталітарних / антитоталітарних аспектів у російській та українській парадигмах гуманітаристики, спираючись на базові онтологічні поняття. Мета статті — довести, що російська гуманітаристика здавна була інструментом ідеологічних маніпуляцій: під прикриттям усталених понять відбувалась реабілітація численних злочинів тоталітарної влади. Для досягнення цієї мети були використані загальнонаукові методи.
У результаті дослідження продемонстровано, як на перетині філософії, антропології, літератури, культурології ще на початку 2000‑х років проходили апробацію маніпулятивні практики свідомістю: руйнувалась межа між поняттями добро і зло, спекулятивно розмивалася сутність понять Ренесанс і радянська культура. Урівнюючи їх, ставлячи між ними знак рівності, російські дослідники фактично виправдовували терор радянської влади, по-своєму інтерпретуючи антропоцентризм — не беручи при цьому до уваги масового винищення людей. Спростування тез і засновків проаналізованої статті Л. Булавки побудоване на працях Н. Бєрдяєва, В. Вернадського, К. Ясперса, українських науковців П. Юркевича, М. Шлемкевича, М. Поповича й інших сучасних філософів і психологів, а також Д. Затонського, Н. Торкут, Н. Шумило та ін.
Завантаження
Посилання
Berdyaev, N. (1969). Smysl istorii. Opyt filosofii chelovecheskoy sudby [The meaning of history. An essay on the philosophy of human destiny]. YMCA-Press.
Bohachov, A. (2013). Kulturna identychnist i pamiat [Cultural identity and memory]. Filosofska dumka, 6, 22–28.
Bulavka, L. (2006). Renessans i Sovetskaya kultura [Renaissance and Soviet Culture]. Voprosy filosofii, 12, 35–50.
Filippova, N. (Comp.). (1981). Stranitsy avtobiografii V. I. Vernadskogo [V. I. Vernadsky autobiography pages]. Nauka.
Horskyi, V. (1996). Istoriia ukrainskoi filosofii [Ukrainian philosophy history]. Naukova dumka.
Lovkina, O. (2006). Vidchuzhennia liudyny v sotsiokulturnomu prostori: mynule i suchasnist [Human alienation in sociocultural space: past and present]. PARAPAN.
Lyskov, A. (1997). Chelovek: put k tsivilizatsii. Filosofskiy aspekt sotsialnoy i kulturnoy antropologii [Man: the path to civilization. The philosophical aspect of social and cultural anthropology]. Gumanitariy.
Nova biblioteka Sofii mudrosti. (2024). Vytoky totalitaryzmu. Totalitarnyi rezhym ruinuie samu zdatnist do rukhu: TOP-9 zasterezhen Hanny Arendt [The origins of totalitarianism. A totalitarian regime destroys the very ability to move: TOP 9 warnings from Hannah Arendt]. https://www.newlib.org.ua/totalitarnyj-rezhym-rujnuie-samu-zdatnist-do-rukhu-top-9-zasterezhen-hanny-arendt
Popovych, M. (2005). Chervone stolittia [Red century]. ArtEk.
Romenets, V. (1999). Ideia vchynku i “dukhu chasu” v istorychnii ta kanonichnii psykholohii [The idea of action and the “spirit of the times” in historical and canonical psychology]. Naukovi studii iz sotsialnoi i politychnoi psykholohii, 1(4), 240–256.
Shlemkevych, M. (1954). Zahublena ukrainska liudyna [Lost Ukrainian man]. Kliuchi.
Shumylo, N. (2003). Pid znakom natsionalnoi samobutnosti [Under the sign of national identity]. Zadruha.
Tarnashynska, L. (2013). Siuzhet Doby: dyskurs shistdesiatnytstva v ukrainskii literaturi XX stolittia [The Plot of the Epoch: the discourse of the sixties in Ukrainian literature of the 20th century]. Akademperiodyka.
Torkut, N. (2001). Vidrodzhennia, abo Renesans [Renaissance]. In A. Volkov (Ed.), Leksykon zahalnoho ta porivnialnoho literaturoznavstva (pp. 94–98).
Turenko, O. (2006). Strakh: sproba filosofskoho usvidomlennia fenomena [Fear: an attempt at philosophical awareness of the phenomenon]. PARAPAN.
Tychyna, P. (1920). Zamists sonetiv i oktav [Instead of sonnets and octaves]. Drukar.
Ukrainets, S. (1999). Etymolohiia sertsia v ukrainskii filosofichnii dumtsi: dialohika monolohu [The etymology of the heart in Ukrainian philosophical thought: the dialogics of the monologue]. Suchasnist, 5, 126–131.
Vernadskiy, V. (1997). Dnevniki 1917–1921 [Yanvar 1920 — mart 1921] [Diaries 1917–1921 (January 1920 – March 1921)]. Naukova dumka.
Vernadskyi, V. (2004). Pro zhyttievyi (biolohichnyi) chas 1931. Dekilka mirkuvan pro rozvytok filosofsko y naukovo rozviazannia naukovykh problem [On life (biological) time 1931. A few reflections on the development of philosophical and scientific solutions to scientific problems]. Khronika-2000, 57–58, 324–420.
Yurkevych, P. D. (1984). Vybrani tvory. Ideia — Serdtse — Rozum i dosvid [Selected Works. Idea — Heart — Mind and Experience]. Kolehiia sv. Andreia v Vinnipezi.
Zatonskiy, D. (2000). Modernizm i postmodernizm. Mysli ob izvechnom kolovrashchenii izyashchnykh i neizyashchnykh iskusstv [Modernism and postmodernism. Thoughts about the eternal rotation of fine and non-fine arts]. Folio.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Людмила Тарнашинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
