Нaрaтивні домінанти некомбaтaнтського письма в збірці есеїв Ірини Славінської «Повітряна й тривожна книжка»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.2Ключові слова:
некомбатантська література, есеїстика, наративні домінанти, дискурс, травма, війна, ідентичність, пам’ятьАнотація
У статті проаналізовано наративні домінанти некомбатантського письма на матеріалі збірки есеїв Ірини Славінської «Повітряна й тривожна книжка» (2023), що є актуальним з огляду на потребу осмислення ролі цивільного письма як інструменту рефлексії суспільних змін і збереження колективної пам’яті в умовах війни. Предметом студії є наративні стратегії, що організують есеїстичний дискурс збірки та впливають на конструювання образу війни, її повсякденних наслідків і способів говоріння про травматичний досвід із цивільної перспективи. Мета дослідження полягає у виокремленні ключових наративних домінант, які структурують есеїстичний наратив І. Славінської, а також у з’ясуванні їхньої ролі в репрезентації війни як тривалого режиму повсякденності, поля етичних дилем і кризового переозначення ідентичності. Окрему увагу приділено тому, як наративні техніки передають досвід війни авторки, яка не є безпосередньою учасницею бойових дій. Для аналізу використано комплексний методологічний підхід, що поєднує наративний аналіз, дискурс-аналіз і елементи травматологічної, феміністичної, пост-/деколоніальної критики та теорії афекту.
Результати дослідження засвідчують домінування в збірці чотирьох наративних механізмів: 1) фрагментарності як способу передати розірваність досвіду війни; 2) суб’єктивізації наративу, що акцентує індивідуальний досвід цивільних; 3) інтертекстуальності, яка пов’язує сучасний текст із традицією української літератури; 4) етичної рефлексії, спрямованої на осмислення моральних дилем у воєнному контексті. Сукупно ці домінанти формують дискурс, який не лише фіксує реалії війни, а й пропонує способи їхнього осмислення в екстремальних умовах.
Новизна дослідження полягає в системному описі наративних домінант на матеріалі одного цілісного корпусу (однієї збірки есеїв), що підсилює методологічну коректність висновків і не дозволяє некритично поширювати їх на весь масив сучасного українського некомбатантського письма. Також запропоновано трактування ролі некомбатантської літератури у формуванні національного наративу з акцентом на збереженні культурної пам’яті та протистоянні культурній травмі.
Завантаження
Посилання
Ahmed, S. (2004). The cultural politics of emotion. Edinburgh University Press.
Apter, E. (2013). Against world literature: On the politics of untranslatability. Verso.
Butler, J. (2004). Precarious life: The powers of mourning and violence. Verso.
Caruth, C. (1996). Unclaimed experience: Trauma, narrative, and history. Johns Hopkins University Press. https://doi.org/10.1353/book.20656
Cole, S. (2012). At the violet hour: Modernism and violence in England and Ireland. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195389616.001.0001
Cooke, M. (1996). Women and the war story. University of California Press. https://doi.org/10.1525/9780520918092
Elshtain, J. B. (1987). Women and war. Basic Books.
Favret, M. A. (2010). War at a distance: Romanticism and the making of modern wartime. Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400831555
Felman, S., & Laub, D. (1992). Testimony: Crises of witnessing in literature, psychoanalysis, and history. Routledge.
Hale, S. (2001). Soldier and the state: Post-liberation women (the case of Eritrea). In M. Waller, and J. Rycenga (Eds.), Frontline Feminisms: Women, War and Resistance (pp. 349–370). Routledge.
Hirsch, M. (2012). The generation of postmemory: Writing and visual culture after the Holocaust. Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/hirs15652
Hrytsak, Y. (2015). The postcolonial is not enough. Slavic Review, 74(4), 732–737. https://doi.org/10.5612/slavicreview.74.4.732
Hundorova, T. (2005). Pisliachornobylska biblioteka. Ukrainskyi literaturnyi postmodernizm [Post-Chornobyl Library. Ukrainian literary postmodernism]. Krytyka.
Kot, S., Mozolevska, A., & Polishchuk, O. (2024). Digital war diaries: Witnessing the 2022 Russian war against Ukraine. Memory, Mind & Media, 3, e15. https://doi.org/10.1017/mem.2024.11
Lefebvre, H. (1991). The production of space. Blackwell.
Massumi, B. (2002). Parables for the virtual: Movement, affect, sensation. Duke University Press. https://doi.org/10.1215/9780822383574
McLoughlin, K. (2011). Authoring war: The literary representation of war from the Iliad to Iraq. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511782275
Plain, G. (2006). Literature of the 1940s: War, postwar and “peace”. Edinburgh University Press.
Rothberg, M. (2009). Multidirectional memory: Remembering the Holocaust in the age of decolonization. Stanford University Press.
Scarry, E. (1985). The body in pain: The making and unmaking of the world. Oxford University Press.
Shevel, O. (2016). No way out? Post-Soviet Ukraine’s memory wars in comparative perspective. In H. Hale, & R. Orttung (Eds.), Beyond the Euromaidan: Comparative perspectives on advancing reform in Ukraine (pp. 21–40). Stanford University Press. https://doi.org/10.1515/9781503600102-004
Slavinska, I. (2023). Povitriana y tryvozhna knyzhka [Air and raid book]. Vivat.
Tlostanova, M. (2015). Postcolonial theory, the decolonial option and post-socialist writing. Routledge. https://doi.org/10.1163/9789004303850_003
Ukraine War Archive. (n. d.). Ukraine War Archive. https://ukrainewararchive.org/eng/
White, H. (1973). Metahistory: The historical imagination in nineteenth-century Europe. Johns Hopkins University Press.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Денис Пінчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
