Антропологічні виміри повсякдення ізоляції в романі Марлен Гаусгофер «За стіною»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.8Ключові слова:
літературознавча антропологія, поетика повсякдення, ізоляція, (пост)апокаліпсис, За стіною, Марлен ГаусгоферАнотація
Метою розвідки є висвітлення антропологічної специфіки поетики повсякдення в умовах ізоляції людини. Об’єктом дослідження є роман «За стіною» (Die Wand, 1963), найвідоміший текст австрійської письменниці Марлен Гаусгофер. Для досягнення мети досліджено феномен бар’єра та його усвідомлення, що проходить кілька етапів сприйняття (від стану первинної розгубленості до тотального ігнорування). Відстежено механізми пристосування жінки-оповідачки до нової реальності та способи комунікації з навколишнім світом. Акцентовано роль фауни для виживання анонімної нараторки на фізичному й ментальному рівнях. Методологічною базою дослідження стали принципи літературознавчої антропології, що включає позиціонування індивідуума за відсутності людей у світі рослин і тварин. Актуальність публікації пов’язана з (пере)прочитанням роману М. Гаусгофер у постпандемічний час із загрозою (пост)апокаліпсису для людства та відсутністю системного опрацювання її творчого доробку в українській германістиці.
Результати дослідження засвідчують, що «За стіною» демонструє авторський інваріант адаптації людини до нового повсякдення в умовах (пост)апокаліпсису. Метафора стіни, локалізована в хронотопі австрійських Альп середини XX століття, допомагає письменниці позначити межі «цивілізація — природа» й «соціум — індивідуум». Ізоляція дає можливість переосмислити шаблонні взаємини в суспільстві, а також між людьми і тваринами. Тому перші стосунки підважуються й містять традиційну негативну конотацію в контексті соціальних ролей, другі — не протиставляються, проте отримують новий фокус із позиції комунікації партнерів. Поетика повсякдення з (ретроспективною) саморефлексією нараторки розкриває моделі пристосування живих істот, коли соціальні атрибути людини переоцінюються та формуються нові сенси буття. Перспективи подальшого вивчення «За стіною» М. Гаусгофер полягають у застосуванні порівняльного методу до роману в контексті літератури наукової фантастики (К. Саймак і С. Кінг).
Завантаження
Посилання
Arlaud, S., Lacheny, M., Lajarrige, J., & Cardonnoy du, é. L. (Hg.) (2019). Dekonstruktion der symbolischen Ordnung bei Marlen Haushofer: “Die Wand” und “Die Mansarde”. Frank und Timme.
Bartish, S., & Derkach, H. (2024). Teoretychni zasady antropolohichnoho pidkhodu v literaturoznavstvi [Theoretical basis of the anthropological approach in literary studies]. Studia Methodologica, 57, 51–60. https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-5
Battiston, R. (2010). Marlen Haushofer: écrire pour transcender sa condition de femme. Germanica, 46, 61–72. https://doi.org/10.4000/germanica.1050
Bokshan, H. (2022). Literaturna proiektsiia pandemii v romani Marlen Haushofer “Za stinoiu” [Literary projection of Pandemic in Marlen Haushofer’s novel “The Wall”]. Literary Process: Methodology, Names, Trends, 20, 14–19. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2022.20.2
Bosse, A., & Ruthner, C. (Hg.). (2000). “Eine geheime Schrift aus diesem Splitterwerk enträtseln…” Marlen Haushofers Werk im Kontext. Francke Verl.
Brüns, E. (1998). Außenstehend, ungelenk, kopfüber weiblich. Psychosexuelle Autorpositionen bei Marlen Haushofer, Marieluise Fleißer und Ingeborg Bachmann. J. B. Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-03739-8
Chovanec, J. (2014). Marlen Haushofers “Die Wand” als Third Space. Sprachkunst. Beiträge zur Literaturwissenschaft, 45(1), 15–30. https://doi.org/10.1553/spk45_1s15
Duden, A. (Hg.). (1986). “Oder war da manchmal noch etwas anderes?” Texte zu Marlen Haushofer. Neue Kritik.
Fesenko, V. (Ed.). (2011). Suchasni literaturoznavchi studii. Issue No. 8: Topos tvaryn yak antropolohichne dzerkalo [Contemporary literary studies. Issue No. 8: The topos of animals as an anthropological mirror]. Vyd. tsentr KNLU.
Frei Gerlach, F. (1998). Schrift und Geschlecht. Feministische Entwürfe und Lektüren von Marlen Haushofer, Ingeborg Bachmann und Anne Duden. Erich Schmidt Verlag.
Haushofer, M. (2005). Die Wand. Residenz Verlag.
Haushofer, M. (2020). Za stinoiu [The Wall] (N. Ivanychuk, trans.). Vydavnytstvo Staroho Leva.
Herbrechter, St. (2014). “Nicht, daß ich fürchtete, ein Tier zu werden…” Ökographie in Marlen Haushofers “Die Wand”. Figurationen, 15(1), 41–55. https://doi.org/10.7788/figurationen-2014-0106
Knápek, P. (2019). Marlen Haushofer: “Die Wand” unter der Perspektive der Cultural and Literary Animal Studies. Acta Facultatis Philosophicae Universitatis Ostraviensis. Studia Germanistica, 25(1), 53–61.
Kory, B. P. (2020). Zum hundertjährigen Marlen Haushofer Jubiläum. Die Zeiterfahrung in Haushofers Roman “Die Wand”. Temeswarer Beiträge zur Germanistik, 17, 177–200.
Kushei, K. (2022, February 8). Pro stiny materialni i beztilesni [On material and immaterial walls]. Lysty do pryiateliv. https://lysty.net.ua/zastinoyu
Lange-Kirchheim, A. (2007). Zur Konstruktion von Männlichkeit bei Autorinnen: Marlen Haushofer, Ingeborg Bachmann, Elfriede Jelinek. Freiburger Zeitschrift für GeschlechterStudien, 21: Männer und Geschlecht, 255–280. https://doi.org/10.25595/1862
Matsevko-Bekerska, L. (2010). Naratyv yak forma antropolohizatsii literaturnoho tvoru [Narrative as a form of anthropologisation of a literary work]. Problems of literary criticism, 80, 199–210.
Morrien, R. (1996). Weibliches Textbegehren bei Ingeborg Bachmann, Marlen Haushofer und Unica Zürn. Königshausen, Neumann.
Polishchuk, Ya. (2013). Antropolohichna perspektyva v literaturoznavstvi [Anthropological perspective in literary studies]. Filolohichni seminary, 16, 26–31.
Popov, Yu. (2004). Robinzonada: tradytsiina siuzhetna model [Robinsonade: a traditional plot model. Traditional plots and images]. Tradytsiini siuzhety ta obrazy (pp. 247–264). Misto.
Predoiu, G. (2016). Raumkonstellationen in Marlen Haushofers Roman “Die Wand”. Germanistische Beiträge, 38, 66–88.
Roebling, I. (1989). “Ist «Die Wand» von Marlen Haushofer eine weibliche Robinsonade?” Diskussion Deutsch, 20(105), 48–58.
Schmidjell, С. (2000). Zur Werkgenese von “Die Wand” anhand zweiter Manuskripte. In A. Bosse, & C. Ruthner (Hg.), “Eine geheime Schrift aus diesem Splitterwerk enträtseln…” Marlen Haushofers Werk im Kontext (SS. 46–49). Francke Verl.
Strigl, D. (2000). Marlen Haushofer. Die Biographie. Claassen.
Strigl, D. (2004, Juli). “Die Wand” (1963) — Marlen Haushofers Apokalypse der Wirtschaftswunderwelt. TRANS. Internet-Zeitschrift für Kulturwissenschaften, 15. https://www.inst.at/trans/15Nr/05_16/strigl15.htm
Tarnashynska, L. (2009). Literaturoznavcha antropolohiia: novyi metodolohichnyi proekt u dzerkali filosofskykh analohii [Literary anthropology: a new methodological project in the mirror of philosophical analogies]. Word and Time, 5, 48–61.
Tarnashynska, L. (2021). Estetyka potriasin u konteksti aktualnoho povsiakdennia [Aesthetics of shocks in the context of current everyday life]. Contemporary Literary Studies, 18, 143–152. https://doi.org/10.32589/2411-3883.18.2021.247020
Torke, C. (2011). Die Robinsonin. Repräsentationen von Weiblichkeit in deutsch- und englischsprachigen Robinsonaden des 20. Jahrhunderts. V&R Unipress.
Uliura, H. (2020, November 14). Zhinka za stinoiu [Retsenziia na kn.: Haushofer M. Za stinoiu / Pereklad N. Ivanychuk. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva, 2020. — 296 s.] [The Woman Behind the Wall [Review of the book: Haushofer, M. The Wall. Translated from German by N. Ivanychuk. Lviv: Staryi Lev Publishing House, 2020. 296 p.]]. Zbruc. https://zbruc.eu/node/101558
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Юлія Ісапчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
