Від індивідуальної травми до колективної пам’яті
Екокритичне осмислення постчорнобильського наративу в книзі Ольги Купрієнко та Алли Багірової «Чорнобильська хроніка. Люди»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.4.3Ключові слова:
екокритика, Чорнобиль, травма, студії пам’яті, повільна пам’ять, постпам’ять, функціональна пам’ять, пам’ять-сховище, антропоценАнотація
Предмет дослідження становить постчорнобильський літературний наратив як форма репрезентації техногенної травми, колективної пам’яті та етичної рефлексії в сучасній українській культурі на матеріалі книги Ольги Купрієнко та Алли Багірової «Чорнобильська хроніка. Люди» (2021), що об’єднує мемуари шістнадцяти безпосередніх учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Актуальність статті зумовлена потребою нового осмислення чорнобильського досвіду в контексті антропоцену, екологічних загроз і реактуалізації пам’яті про катастрофу в умовах сучасних викликів. Чорнобильська трагедія 1986 року стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф ХХ століття, що радикально змінила взаємини людини з природним середовищем і спричинила глибокі соціальні, моральні та культурні травми. Мета статті полягає в аналізі механізмів формування колективної пам’яті, постпам’яті та повільної екологічної пам’яті в документально-мемуарному наративі про Чорнобиль.
Методи дослідження ґрунтуються на міждисциплінарному поєднанні екокритики та студій пам’яті, зокрема концепцій функціональної пам’яті, пам’яті-сховища, постпам’яті та повільної пам’яті, що дало змогу здійснити текстуально-інтерпретаційний аналіз чорнобильського наративу як процесу тривалого осмислення травматичного людського досвіду і наслідків техногенного втручання в природне середовище. Новизна дослідження полягає в екокритичному та меморіальному прочитанні документально-мемуарної збірки як цілісного наративного утворення, що функціонує одночасно як архів пам’яті, поліфонічний дискурс травми та інструмент переходу від індивідуальних свідчень до колективної культурної пам’яті.
Результати дослідження засвідчують, що книга функціонує як поліфонічне «місце пам’яті», у якому приватні свідчення ліквідаторів трансформуються в колективний наратив, актуалізуючи Чорнобиль як тривалий екологічний і морально-етичний процес. Текст виконує важливу мнемонічну функцію, перетворюючи індивідуальні травми учасників ліквідації аварії на колективний досвід і формуючи «живу» соціальну пам’ять, а також постає медіумом постпам’яті, що забезпечує емоційний зв’язок між поколіннями.
Завантаження
Посилання
Andrzheievskyi, A. (2019). Chornobylska buvalshchyna [Chornobyl experience]. Zelenyi pes.
Assmann, A. (2011). Cultural memory and Western civilization: functions, media, archives. Cambridge University Press.
Buell, L. (2005). The future of environmental criticism: Environmental crisis and literary imagination. Blackwell.
Bukov, M. (2021). Roboty Chornobylia [Chornobyl robots]. Dominant.
Demskyi, A. (2021). Chornobylskyi roman [Chornobyl novel]. Samit-knyha.
Glotfelty, C., & Fromm, H. (Eds.). (1996). The ecocriticism reader. Landmarks in literary ecology. University of Georgia Press.
Hirsch, M. (2012). The generation of postmemory: Writing and visual culture after the Holocaust. Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/hirs15652
Kamysh, M. (2015). Oformliandiia, abo Prohulianka v Zonu [Oformlandia, or A Walk in the Zone]. Nora-Druk.
Kamysh, M. (2016). Kyiv-86 [Kyiv-86]. Nora-Druk.
Kamysh, M. (2021). Oformliandiia. Chomlet. Riaska [Oformlandiya. Chomlet. Duckweed]. Nora-Druk.
Kupriienko, O., & Bahirova, A. (2021). Chornobylska khronika. Liudy [Chornobyl Chronicle. People]. Folio.
Mikhalitsyna, K., & Dvornytskyi, S. (2020). Reaktory ne vybukhaiut. Korotka istoriia Chornobylskoi katastrofy [Reactors do not explode. A short history of the Chornobyl disaster]. Portal.
Mukharskyi, A. (2022). Kistiak z Chornobylia [The Skeleton of Chornobyl]. TUT.
Nora, P. (1989). Between memory and history: Les lieux de mémoire. Representations, 26, 7–24. https://doi.org/10.2307/2928520
Plokhii, S. (2019). Chornobyl. Istoriia yadernoi katastrofy [Chornobyl. History of the Nuclear Disaster]. Fabula.
Plokhii, S. (2025). Chornobylska ruletka. Viina v yadernii zoni [Chornobyl Roulette. War in the Nuclear Zone]. Klub simeinoho dozvillia.
Samura, B. (n. d.). Promeneva khvoroba [Radiation sickness]. Pharmaceutical Encyclopedia. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/969/promeneva-xvoroba
Shovkoshytnyi, V. (2019). Chornobyl: Ya bachyv [Chornobyl: I saw it]. Ukrainskyi priorytet.
Veklenko, O. (2019). Chornobyl: etiudy z natury [Chornobyl: Sketches from Life]. Fabula.
Wüstenberg, J. (2023). Towards a slow memory studies. In B. A. Kaplan (Ed.), Critical memory studies: new approaches (pp. 59–67). Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350233164.ch-4
Yesaulov, O. (2016). Mamo, a shcho tse bulo? [Mom, what was that?]. Teza.
Zarivna, T. (2022). Movchannia tseziiu [Silence of Cesium]. Dukh i litera.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталія Розінкевич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
