Актор-персонаж у метадрамі (за п’єсою Алекс Вуд «Четверта стіна»)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.4Ключові слова:
метадрама, метатеатр, метаперсонаж, актор-персонаж, п'єса в п'єсі, сцена в сцені, mise en abyme, сучасна драматургіяАнотація
Предмет дослідження статті — метадраматичні прийоми, застосовані в п’єсі Алекс Вуд «Четверта стіна»: реалізація геральдичної конструкції в її композиції, актор-персонаж як центральна фігура п’єси, специфіка образу головного героя. Метадраматичні тенденції яскраво оприявнюються в сучасній драмі, тому потребують і критичної, і наукової рецепції. П’єса Алекс Вуд «Четверта стіна» є не лише зразком метадрами в новітній українській літературі, а й спробою за допомогою авторефлексії порушити ряд дражливих питань. Серед них — проблема свободи актора в театральній системі, яка загострилась у сучасному суспільному дискурсі. Мета дослідження — визначити особливості висвітлення цієї проблеми за допомогою жанрових прийомів метадрами, зокрема прямого оприявнення через образ актора-персонажа. Для виконання поставленої мети застосовано порівняльно-історичний і структурно-семіотичний методи, завдяки яким досягнуто висвітлення широкого, комплексного погляду на проблему.
У результаті дослідження доведено, що п’єса Алекс Вуд «Четверта стіна» є метадраматичною, адже в ній застосовано характерні прийоми жанру (геральдичну конструкцію, епізацію дійства, метаперсонажів). З них саме актор-персонаж є унікальним засобом, що робить текст мистецьким майданчиком для обговорення проблеми актора. Тема творчої автономії виконавця ролі залишається злободенною для українського театру протягом останнього століття, і сучасні дослідники для її висвітлення спираються на теоретичну спадщину Леся Курбаса. «Четверта стіна» є одним із варіянтів розкриття поставленого питання на межі металітератури й метатеатру.
Актуальність дослідження визначається нагальністю проблеми становища актора та його творчої самореалізації в українському театрі, а також часовою новизною дослідженої п’єси. Наукова новизна роботи зумовлена фокусуванням уваги на конкретному аспекті прояву метадраматичної поетики та його мистецькому потенціялі у висвітленні соціокультурних проблем. Практичне значення дослідження полягає в придатності його результатів для роботи і літературознавців, і практиків сцени при постановці метадраматичних творів.
Завантаження
Посилання
Abel, L. (1963). Metatheatre: A new view of dramatic form. Hill and Wang.
Alex Wood. (2020). Chetverta stina [The Fourth Wall]. https://nstdu.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/Aleks-Vud_CHetverta-stina.pdf
Baldick, C. (2008). The Oxford Dictionary of Literary Terms (3 ed.). Oxford University Press Inc.
Klekovkin, O. (2024). Systema Kurbasa: rekonstruktsiia [The Kurbas system: Reconstruction]. Lira-K. https://doi.org/10.31500/978-617-520-973-8
Kopiova, D. (2024). Khto takyi rozumnyi arlekin? [Who is the clever harlequin?]. Kurbas Readings: Scientific Bulletin of the Les Kurbas National Centre for Theatre Arts, 19, 23–37.
Kovaliv, Yu. (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary studies encyclopedia]. Vol. 2. Publishing Center “Academy”.
Kurbas, L. (2022). Filosofiia teatru [Philosophy of theatre]. Oleksandr Savchuk Publisher; Osnovy.
Lazarenko, D. (2010). Poniattia “metatekst” yak linhvistychna katehoriia v intelektualnomu prostori suchasnoi filolohii [The concept of “metatext” as a linguistic category in the intellectual space of contemporary philology]. Nova Filolohiia, 39, 102–110.
Pavi, P. (2006). Slovnyk teatru [Dictionary of theatre]. Ivan Franko Lviv National University Publishing Centre.
Pirandello, L. (1993). Sei personaggi in cerca d’autore. Einaudi.
Shapoval, M. (2009). Intertekst u svitli rampy: mizhtekstovi ta mizhsubiektni reliatsii ukrainskoi dramy [Intertext in the footlights: Intertextual and intersubjective relations of Ukrainian drama]. Avtohraf.
Vasyliev, Ye. (2017). Suchasna dramaturhiia: zhanrovi transformatsii, modyfikatsii, novatsii [Contemporary drama: Genre transformations, modifications, innovations]. Tverdynia.
Vatazhko, E. (2021). Poniattia “metatekstualnist” i “metaopovid” u literaturoznavchomu dyskursi [The concepts of “metatextuality” and “metanarrative” in literary studies discourse]. Word and Time, 2, 100–109. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2021.02.100-109
Veselovska, H. (2020). “Smart Harlequin” in the avant-garde and modern Ukrainian theatre. Artistic Culture. Topical issues, 16(1), 153–158. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16.2020.205254
Visych, O. (2019). Metadrama: teoriia i reprezentatsiia v ukrainskii literaturi [Metadrama: Theory and representation in Ukrainian literature] [Doctoral dissertation. Lesya Ukrainka Eastern European National University; Borys Grinchenko Kyiv University].
Visych, O. (2022). Ukrainska metadrama XX stolittia [Ukrainian metadrama of the 20th century]. Publishing House of the National University of Ostroh Academy.
Volkov, A. (Ed.) (2001). Leksykon zahalnoho ta porivnialnoho literaturoznavstva [Lexicon of general and comparative literary studies]. Zoloti lytavry.
Winquist, Ch. E., & Taylor, V. E. (Eds.) (2003). Entsyklopediia postmodernizmu [Encyclopedia of postmodernism]. Solomiia Pavlychko Publishing House “Osnovy”.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Нитичук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
