Пейзажі належності: флористичні мотиви як репрезентація досвіду іншого в романі Шолех Резазаде «Небо завжди фіолетове»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.11Ключові слова:
нідерландська література, eміграційна література, мігрантська проза, роман, категорія Іншого, ідентичнісні студії, флористична символікаАнотація
У статті здійснено літературознавчий аналіз флористичної символіки як одного з провідних художніх механізмів репрезентації категорії Іншого в сучасній нідерландськомовній мігрантській прозі. У фокусі дослідження — роман нідерландської письменниці іранського походження Шолех Резазаде «Небо завжди фіолетове», який попри помітний читацький резонанс і визнання в літературному полі Нідерландів досі не був підданий системному науковому аналізу. Предметом дослідження є флористичні мотиви як складники символічної структури художнього тексту, що беруть участь у моделюванні досвіду міграції, культурної пам’яті, втрати дому та пошуку ідентичності. Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей художнього функціонування рослинної образності як стратегій іншування, за допомогою яких у тексті моделюється система опозицій між пам’яттю й актуальним досвідом, укоріненістю й станом екзистенційної несталості, а також між статичністю простору й динамікою міграційного руху. Методологічну основу дослідження становить комплексний літературознавчий підхід, що поєднує текстуальний, семіотичний і герменевтичний аналіз із залученням міждисциплінарних напрацювань студій ідентичності та культурної пам’яті.
У результаті дослідження виокремлено та систематизовано основні флористичні мотиви роману (дерево, ліс, сад, горщикові рослини) й окреслено їхню роль у формуванні цілісної символічної системи, через яку репрезентується досвід Іншого як суб’єкта міграції. Актуальність дослідження зумовлена зростанням наукового інтересу до проблем міграції, ідентичності та міжкультурної взаємодії, а також недостатнім рівнем опрацювання нідерландськомовної мігрантської літератури в українському літературознавчому дискурсі. Наукова новизна статті полягає в першій спробі комплексного літературознавчого аналізу роману Шолех Резазаде в українському науковому просторі, а також у концептуалізації флористичної поетики як однієї з ключових художніх стратегій іншування в нідерландськомовній мігрантській прозі. Перспективи подальших досліджень убачаються в компаративному аналізі природної образності в мігрантській прозі різних мовних і культурних традицій.
Завантаження
Посилання
Baert, B., & Fraeters, V. (Red.) (2001). Aan de vruchten kent men de boom: De boom in tekst en beeld in de middeleeuwse Nederlanden. Universitaire Pers Leuven.
Fomina, L. (2011). Florystychna symvolika v khudozhnomu sviti M. Vinhranovskoho: folklorna tradytsiia ta avtorske “Ia” [Floral symbolism in Mykola Vinhranovskyi’s artistic world: Folklore tradition and the author’s “I”]. Philological treatises, 3(1), 34–40. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19838
Holovii, O. (2023). “…Iak chorna kvitka”: Do problemy idiostyliu Darii Vikonskoi (florystychnyi aspekt) […“Like a black flower”: On the problem of Daria Vikonska’s idiostyle (floral aspect)]. Problems of humanities: a collection of scientific works of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University. Series “Philology”, 54, 35–45. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.54.4
Ihnatieva, S., & Tsiupiak, I. (2025). Kontseptualizatsiia florosymvoliky v poetychnomu teksti Kostiantyna Duba [Conceptualization of floral symbolism in the poetic text of Kostiantyn Dub]. Folium, 6, 67–72. https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.9
Jones, O. (2011). Materiality and identity: Forests, trees and senses of belonging. In E. Ritter & D. Dauksta (Eds.), New perspectives on people and forests (pp. 159–177). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-1150-1_11
Kloek, M. E. (2008). Natuurbeelden in de hedendaagse Nederlandse literatuur: Een vergelijking tussen autochtone schrijvers en allochtone schrijvers afkomstig uit het islamitisch cultuurgebied. Wageningen Universiteit. https://edepot.wur.nl/120926
Mom, L. (2025, Maart 8). Dit is het Boekenweekgedicht van Sholeh Rezazadeh. CPNB. https://cpnb.nl/nieuws/dit-is-het-boekenweekgedicht-van-sholeh-rezazadeh/
Mykhailova, O. (2021). Florystychna symvolika poezii Liny Kostenko [Floral symbolism in Lina Kostenko’s poetry]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, 1(29), 21–23. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.29.5
Rezazadeh, S. (2021). De hemel is altijd paars. Ambo Anthos.
Rezazadeh, S. (2022, May 18). Surviving in the sea as a land animal. The low countries. https://www.the-low-countries.com/article/surviving-in-the-sea-as-a-land-animal/
Rezazadeh, S. (2023). Ik ken de berg die op me wacht. Ambo Anthos.
Rezazadeh, S. (2024). Neem ruim zei de zee. Ambo Anthos.
Semenenko, L. (2018). Florystychni obrazy v poezii Oleksandra Olesia: Semantyka ta funktsionalnist (za zbirkoiu “Z zhurboiu radist obnialas”) [Floral images in Oleksandr Oles’s poetry: Semantics and functionality (Based on the collection Joy embraced sorrow)]. Literatures of the World: Poetics, Mentality and Spirituality, 11, 177–185. https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2066
Semenets, O. (2010). Koloropys i florystychna symvolika u piesi Zh. Zhene “Pokoivky” [Color scheme and floral symbolism in Jean Genet’s play The maids]. Current Problems of Slavic Philology. Series: Linguistics and Literary Studies, XXIII(3), 85–91. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/38208
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольга Петренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
