Поема Валерʼяна Поліщука «Адигейський співець»: особливості колонізованого простору (війни, вимушені міграції, екоцид)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.6

Ключові слова:

поема, антиколоніалізм, етноцид, еміграції, національна ідентичність

Анотація

У статті вперше в українському літературознавстві аналізується поема Валерʼяна Поліщука «Адигейський співець» (1923) та обставини її появи в контексті історії анти/неоколоніалізму. Мета статті — зʼясувати способи осмислення національного простору як колонізованого в художньому наративі В. Поліщука. Теоретико-методологічною основою є історико-генетичний та історико-функціональний підходи. У роботі також використано сучасні історичні розвідки та матеріали, пов’язані з життям, середовищем і добою письменника.

У результаті дослідження стверджується антиколоніальне спрямування поеми «Адигейський співець», в основу якої лягли події національно-визвольного руху народів Кавказу XIX — початку ХХ століття, зокрема Кавказької війни. Низка проаналізованих фрагментів Поліщукової поеми підтверджує, що письменник керувався історичним фактажем. Відкинувши російсько-імперське трактування, він зобразив непримиренність двох сутностей — колонізатора і колонізованого. Загалом автор поеми звертається до проблем, пов’язаних із національним питанням, зокрема з політикою колонізації «малих» народів: питань національної мови, збереження історичної памʼяті, екоциду, вимушених внутрішніх переміщень, еміграції, конфлікту між національним і соціальним, долі народного провідника тощо.

Запропонована реконструкція політичного і культурного тла періоду написання та оприлюднення поеми доводить пов’язаність її сюжету з українськими реаліями дорадянської й радянської доби. Хоча у своєму неприйнятті Російської імперії та її завойовницької ідеології поема не суперечила тогочасній пролетарській картині світу, уславлення національно-визвольної боротьби було важливим виступом письменника на тлі утверджуваного радянського імперіалізму і його різноманітних стратегій денаціоналізації. Творчість В. Поліщука, як і діяльність багатьох інших українських діячів, демонструвала готовність розвивати українську культуру в умовах радянської системи, не мирячись із російським шовінізмом.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олеся Омельчук, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу теорії літератури

Посилання

Biletskyi, O. (1923). Valerian Polishchuk. Radio v zhytakh. Poezii 1922–1923 r. [Valerian Polishchuk. Radio in the Rye. Poems from 1922–1923]. Chervonyi shliakh, 4–5, 275–279.

Bilyi, D. (2009). Ukraintsi Kubani v 1792–1921 rokakh. Evoliutsiia sotsialnykh identychnostei [The Ukrainians of Kuban in 1792–1921. The evolution of social identities]. Eastern Publishing House.

Danylenko, V. (Comp.) (2012). Ukrainska intelihentsiia i vlada. Zvedennia sekretnoho viddilu DPU USRR 1927–1929 rr. [The Ukrainian Intellectuals and the Authorities. Reports from the Secret Department of the SPD of the Ukrainian SSR, 1927–1929]. Tempora.

Dolenho, M. (1927). Valeriian Polishchuk — liryk [Valerian Polishchuk, a lyricist]. Hart, 2, 85–95.

Henotsyd cherkesiv (adyhiv). “Tse istoriia, yaka tryvaie dosi”: istoryk pro rosiiske pidkorennia Kavkazu [The genocide of the Circassians (the Adyghe). “It’s a story that continues to this day” — a historian about the Russian conquest of the Caucasus]. (2025). Radio svoboda. https://www.radiosvoboda.org/a/istoryk-genotsyd-cherkesiv-adygiv-rosiyskoyu-imperiyeyu/33301439.html

Kapustianskyi, I. (1925). Valeriian Polishchuk. Sproba kharakterystyky tvorchosti z portretom, avtohrafom i avtobiohrafiieiu poeta ta bibliohrafichnym pokazhchykom [Valerian Polishchuk. An attempt to characterize the poet’s work through his portrait, autograph, autobiography, and a bibliographic index]. DVU.

Koriak, V. (1921). Etapy [Stages]. Zhovten, 83–94.

Lebid, A. (1925). Valeriian Polishchuk (Z pryvodu “15 poem”) [Valerian Polishchuk (Regarding the “15 poems”)]. Zhyttia y revoliutsiia, 1–2, 81–85.

Leites, A. (1925). Renesans ukrainskoi literatury [The Renaissance of Ukrainian Literature]. DVU.

Literaturna khronika [Literary Chronicle]. (1928). Chervonyi shliakh, 4, 206.

Polishchuk, V. (1925). 15 poem [15 poems]. DVU.

Polishchuk, V. (1927). Metalevyi tembr [Metallic Tone].

Polishchuk, V. (1928). Adygeyskiy pevets [The Adyghe singer]. State Publishing House of Ukraine.

Polishchuk, V. (1929). Adygeyskiy pesnyar [The Adyghe singer]. Belarusian State Publishing House.

Polishchuk, V. (1997). “Blazhen, khto mozhe hority…” Avtobiohrafiia, shchodennyky, lysty [“Blessed is the one who can burn…” Autobiography, diaries, letters]. Azaliia.

Senchenko, I. (1927). Spirali i petli [Spirals and Loops]. VAPLITE, 4, 202–222.

Shapoval, Yu. (2017). Oleksandr Shumskyi. Zhyttia, dolia, nevidomi dokumenty [Oleksandr Shumskyi. Life, Fate, Unknown Documents]. Ukraina moderna, Ukrainski propilei.

Ushkalov, O., & Ushkalov, L. (Comp.) (2010). Arkhiv Rozstrilianoho Vidrodzhennia. Materialy arkhivno-slidchykh sprav ukrainskykh pysmennykiv 1920–1930‑kh rokiv [Archive of the Executed Renaissance. Materials from archived investigation files on Ukrainian writers from the 1920s and 1930s]. Smoloskyp.

Downloads


Переглядів анотації: 4

Опубліковано

31.03.2026

Як цитувати

Омельчук, О. (2026). Поема Валерʼяна Поліщука «Адигейський співець»: особливості колонізованого простору (війни, вимушені міграції, екоцид). Синопсис: текст, контекст, медіа, 32(1), 41–47. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.6

Номер

Розділ

Практики інтерпретації тексту