РЕЦЕПЦІЯ БІБЛІЙНОЇ ТРАДИЦІЇ СТАВЛЕННЯ ДО ЖИВОГО В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТЕКСТАХ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.(1)1730Ключові слова:
християнство, патристика, пізнання, живе, буттяАнотація
У статті розкрито біблійні ремінісценції осмислення живого в середньовічних східнохристиянських мислителів, з’ясоване місце цієї проблематики в їх ученнях, визначене спільне та відмінне в підходах до осмислення сутності живого. Отці східної церкви відстоювали та утверджували ідеї цінності живого як творіння Божого, трепетного ставлення до нього, обожнюючи будь-який прояв життя, наділяючи його духовно-моральними вимірами. Актуалізація їхніх учень має значення для сучасної України, оскільки саме східна патристика безпосередньо пов’язана з православ’ям, яке впродовж століть задавало ритм і вектор розвитку вітчизняної культури. Продовженням даної роботи може бути простеження трансформації східнопатристичних поглядів у зв’язку з розвитком науки, їх коадаптація та суперечності з сучасною наукою.
Завантаження
Посилання
Dionisiy Areopagit. O nebesnoy ierarhii / Dionisiy Areopagit ; [per. M. L. Gasparova]. – M. : Sinod. tip., 1839. – 70 s.
Dionisiy Areopagit. Korpus sochineniy. S tolkovaniyami prep. Maksima Ispovednika / Dionisiy Areopagit ; [per. s grech. G. M. Prohorova] ; [3-e izd.]. – Spb. : Izdatelstvo Olega Abyishko, 2008. – 464 s. (Seriya “Biblioteka hristianskoy myisli. Istochniki”).
Ispovednik Maksim. Voprosyi i zatrudneniya / Maksim Ispovednik ; [per. P. K. Dobrotsvetov]. – M. : Palomnik, 2008. – 301 s.
Ispovednik Maksim. Izbrannyie Tvoreniya / Maksim Ispovednik ; [per. A. I. Sidorov]. – M. : Palomnik, 2004. – 493 s. – (Biblioteka ottsov i uchiteley tserkvi).
Ispovednik Maksim. Pisma / Maksim Ispovednik ; [per. E. Nachinkin]. – SPb. : Izd-vo SPb GU, 2007. – 281 s. – (Vizantiyskaya filosofiya).
Larshe Zh.-K. Prepodobnyiy Maksim Ispovednik – Posrednik mezhdu Vostokom i Zapadom / Zhan-Klod Larshe ; [per. s frantsuzkogo O. Nikolaeva]. – M. : Sretenskiy monastyir, 2004. – 272 s. – (Pravoslavnoe bogoslovie).
Loznytsia S. A. Ideia vdoskonalennia liudyny v yevropeiskii kulturno-istorychnii tradytsii: paradyhmy rozvytku : avtoref. dys. na zdobuttia naukovoho stupenia kand. filosof. nauk : spets. 09.00.04 “Filosofska antropolohiia, filosofiia kultury” / S. A. Loznytsia. – Kyiv, 2003. – 18 s.
Nisskiy G. Oproverzhenie Evnomiya : v 2 t. / Grigoriy Nisskiy.– Krasnodar : Glagol, 2003– . – T. 2. – 2003. – 503 s.
Nisskiy G. Tvoreniya / Grigoriy Nisskiy. – Moskva: Tipografiya V. Gote, 1862 – . – Ch. 4. – 1862. – 398 s.
Damaskin Ioann. Tochnoe Izlozhenie pravoslavnoy veryi / Ioann Damaskin. – M. : DAR, 2007. – 416 s. – (Seriya “Duhovnoe nasledie”).
Tsyipin L. Vselennaya, kosmos, zhizn – tri dnya tvoreniya / Prot. Leonid Tsyipin. – K. : Prolog, 2008. – 633 s.
Chudomeh V. N. Planetarnyiy mir zhivogo: ierarhiya, funktsii podsistemnyih urovney, printsyipyi tselosnosti / V. N. Chedomeh // Kultura narodov Prichernomorya. – 1999. – # 7. – S. 196–200.
Shabanova Yu. O. Transpersonalna metafizyka nimetskoi serednovichnoi mistyky : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. filosof. nauk : spets. 09.00.05 “Istoriia filosofii” / Yu. O. Shabanova. – Dnipropetrovsk, 2006. – 36 s.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).