АРХЕТИП І СИМВОЛ У ПОЕЗІЇ ВІРИ ВОВК
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2015.310Ключові слова:
архетип, символ, концепт, концептуальний аналіз, художня картина світуАнотація
У статті розглянуто деякі особливості художньої інтерпретації архетипів і символів у поезії Віри Вовк. Одним із джерел концептосфери письменниці є традиційні метаобрази європейської культури, зокрема християнські символи, які органічно поєднуються із образними константами української народної творчості. Ці наскрізні мотиви лежать в основі загальної структури метаобразів поезії Віри Вовк і є маркерами найвиразніших рис її ідіостилю. Розглянуті крізь призму концептуального аналізу різні за мірою узагальнення символи визначають основні характеристики художньої картини світу, що постає в ліриці Віри Вовк.
Завантаження
Посилання
Антонюк Т. Сюрреалізм як художній напрям в українській поезії ХХ століття (Е.Андієвська, Б.-І.Антонич, М.Воробйов, О.Зуєвський) / Тетяна Антонюк. ‒ Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філол. наук. ‒ Київ, 2004. ‒ 18 с.
Бистрова О. Формотворчі функції домінантних образів. На матеріалі української та російської поезії / Олена Бистрова. ‒ Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філол. наук. – Київ, 2001. – 18 с.
Вовк В. Зеніт / Віра Вовк. ‒ Львів: БаК, 2012. – 102 с.
Вовк В. Зоря провідна / Віра Вовк. ‒ 1955.
Вовк В. Елегії / Віра Вовк. ‒ 1959.
Вовк В. Жіночі маски / Віра Вовк. ‒ 1994.
Вовк. В. Каппа хреста / Віра Вовк. ‒ 1969.
Вовк В. Писані кахлі / Віра Вовк. ‒ 1999.
Вовк В. Чорні акації / Віра Вовк. ‒ 1961.
Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація/ Тамара Гундорова. – Львів: Центр гуманітарних досліджень Львівського державного університету ім. І.Франка, 1997. – 297 с.
Жодані І. Інтерсеміотичність у творчості письменників Нью-Йоркської групи (Емма Андієвська і Віра Вовк) / Ірина Жодані. ‒ Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філол. наук. ‒ Київ, 2007. ‒ 18 с.
Зусман В. Г. Концепт в системе гуманитарного знания / Зусман В. // Вопросы литературы. – 2003. – № 2. – С. 3-29.
Карасик В.И. Культурные доминанты в языке / В.Карасик // Языковая личность: культурные концепты. ‒ Волгоград ‒ Архангельск, 1996. С. 3-16.
Маленко С. Феноменологія архетипу в системі соціокультурного освоєння колективного несвідомого (на матеріалах творчості К.Г.Юнга) / С. Маленко. ‒ Автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філос. наук. – К., 1998. – 18 с.
Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ ст. / М.Моклиця. Част.1. Українська література. – Луцьк: Вежа, 1999. – 154 с.
Петрухіна Л. Образи природи як стани екзистенції у поезії / Людмила Петрухіна. ‒ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Львів, 2000. – 20 с.
Телия В. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция / Вероника Телия // Метафора в языке и тексте : сб. науч. ст. [отв. ред. В. Телия]. – Москва : Наука, 1988. – С. 26–52.
Толочин И.В. Метафора и интертекст в англоязычной поэзии / И.Толочин. ‒ С.-Пб.: изд-во С.-Пб. ун-та, 1996. ‒ 96 с.
Юнг К.Г. Алхимия снов; Четыре архетипа: Мать. Дух. Трикстер. Перерождение / К.Г.Юнг. – С.-Пб.: Тимошка, 1997. – 312 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).