МЕГАМІФОСЦЕНАРІЇ ПОЧАТКУ Й КІНЦЯ В ХУДОЖНІЙ КАРТИНІ СВІТУ МАРІЇ МАТІОС
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2015.3112Ключові слова:
есхатологічний міф, міфосценарій, Марія Матіос, міфологема, медіатор, психологічний асоціатив, символ, хронотопАнотація
У статті проаналізовано авторську реконструкцію міфологічних сценаріїв початку й кінця у творах сучасної української письменниці Марії Матіос. Поліваріантні міфосценарії є семіотичними моделями, реалізованими через ключові міфологеми (як-от «музика», «вода») й мотиви. Встановлено, що мегаміфосценарій початку у творах письменниці має свої індивідуальноавторські семантичні «дублікати» (віднаходження Раю у мікрокосмі через образи-креатори, сівба, проростання гороху, пошук / «приручення» долі та ін.), мегаміфосценарій кінця реалізований міфосценарієм братовбивства, міфосценарієм віднайденого потойбічного «гадючого вирію», відкриванням минулого – «пандориної скриньки» тощо. Визначено домінантні комплементарні парадигми: етнічна язичницька й християнська, репрезентовані міфологічними сюжетами та міфонімами.Завантаження
Посилання
Голобородько Я. Буковинська орнаментика Марії Матіос / Я. Голобородько // Вісник Національної академії наук України. – Київ, 2008. – № 3. – С. 66–73.
Горошко Л. Символіка води вобрядовій традиції жителів Черкащини / Л. Горошко. – К. : Видавець Олег Філюк, 2014. – 256 с.
Дубинянська Я. Матриця Армагедона [Електронний ресурс] / Я. Дубинянська // Літакцент. – 2011. – Режим доступу : http://litakcent.com/2011/10/05/matrycja-armahedona.
Завадська Н. В. Фольклорний мотив заборони у прозі Марії Матіос / Н.В. Завадська // Вісник Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Вип. 4 (76). Філологічні науки. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2014. – С. 286-289.
Землянська А.В., Кольцова О.Т.. Біблійні мотиви у романі М. Матіос «Солодка Даруся» / Землянська А.В., Кольцова О.Т. [Електронний ресурс] // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. – 2014. – Вип. 1(1). – С. 40–48. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzl_2014_1(1)__7.pdf.
Ісаєнко К. П. Особливості презентації жіночого образу у прозі Марії Матіос / К. П. Ісаєнко // Наукові записки. Серія "Філологічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / відп. ред. проф. Г. В. Самойленко. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2011. – 81 с. – С. 6–8.
Ісаєнко К. П. Стилістичні особливості прози О. Забужко і М. Матіос (спроба порівняльного аналізу) / К. П. Ісаєнко // Наукові записки. Серія "Філологічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / відп. ред. проф. Г. В. Самойленко. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. – 81 с. – С. 12–14.
Косицька Наталія. Топос пограниччя у прозі Марії Матіос : міфопоетичний аспект / Наталія Косицька // Вісник Львівського університету. – Серія філологічна. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. – Вип. 60. – Ч. 2. – С. 309–315.
Лановик З. Семіотичні коди Біблії: від дискурсивних практик до теорії універсального символізму / З. Лановик // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Літературознавство / редкол.: М.П. Ткачук, Р.Т. Гром’як, О. Глотов та ін. – Тернопіль : ТДПУ, 2003. – Вип. 1 (13). – С. 110–115.
Матіос М. Вирвані сторінки з автобіографії / Марія Матіос. – Львів : ЛА «Піраміда», 2011. – 368 с.
Матіос Марія. Нація / Марія Матіос. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2007. – 256 с.
Матіос Марія. Москалиця; Мама Маріца - дружина Христофора Колумба / Марія Матіос. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2008. – 64+48 с.: іл.
Матіос Марія. Солодка Даруся: Видання сьоме / Марія Матіос. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2011. – 188 с.
Матіос Марія. Щоденник страченої. Видання друге / Марія Матіос. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2011. – 200 с.
Матіос Марія. Черевички Божої Матері: вирвана сторінка з буковинської саги: Повість / Марія Матіос. – Львів: ЛА «ПІРАМІДА», 2013. – 208 с.
Насмінчук І.А. Стильова специфіка прози Марії Матіос: до проблеми єдності формальних та змістових чинників [Електронний ресурс]. – Режим доступу: nbuv/ gov.ua / portal/Soc_Gum/Npkpnu…/index.htm.
Павличко Д. Безодня, куди страшно заглядати / Д. Павличко // Літературна Україна. – 2005. – №2. – 20 січня. – С. 6–10. Павлишин Г. Рецепція роману Марії Матіос «Солодка Даруся» Дмитром Павличком / Г. Павлишин // Studia methodologica. – 2010. –№30. – С. 28–31.
Павлишин Галина. Міфопоетична інтерпретація символів у прозі Марії Матіос / Галина Павлишин // Питання літературознавства. Науковий збірник. Випуск 82. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2011. – С. 28–34.
Сварич Н.З. Моделювання картини світу через художнє осмислення людського буття та духовних цінностей у творчості Марії Матіос (на прикладі твору “…Майже ніколи не навпаки”) / Н.З.Сварич // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: Збірник наукових праць. – Випуск 17. – К., 2012. – 235 с. – С. 212–217.
Якубовська М. Міфологія буття українства у прозі Марії Матіос / М. Якубовська // Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну українську літературу / М. Якубовська. – Львів : Каменяр, 2005. – С. 153–168.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).