КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО СТУДІЙ НАД УКРАЇНСЬКИМ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВОМ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259X.2016(1)115Ключові слова:
українське літературознавство, культурні студії, традиція, історичний дискурс, неокласичний дискурсАнотація
У статті здійснено спробу розглянути українське літературознавство кінця ХІХ – початку ХХ ст. як компонент культури. Методологічним підґрунтям виступила теорія культурних студій. Виокремлено два центральні дискурси становлення нового українського літературознавства – історичний та неокласичний. Джерелом розмежування виступає приналежність кожного з дискурсів до певної культурної традиції. Історичну традицію визначаємо як герметичну, лінійну, таку, що схильна до міфологізації національної історії та культури. Натомість неокласичну традицію визначаємо як відкриту, інтегральну, позаісторичну, зосереджену на питаннях морфології культури. Такий підхід дає змогу вивчати українське літературознавство у тісному зв’язку з соціально-культурними процесами та практиками.Завантаження
Посилання
Bocock R., The culture formations of modern society / Formations of Modernity / Ed. Stuard Hall and Bram Gieben / Robert Bocock. – The Open University 1992.
Burzyńska A., Burzyńska і M. P., Teorie Literatury XX wieku / Anna Burzyńska, Michał Paweł Burzyńska – Kraków: «Znak», 2006.
Geertz C., Wiedza lokalna. Dalsze eseje z zakresu antropologii interpretatywnej / Clifford Geertz / tłum. D. Wolska, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielońskiego, 2005.
Habib M. A. R., A History of Literary Theory and Criticism from Plato to the Present / M. A. R. 'Rafey' Habib / – Malden, MA: Blackwell Publishing, 2008.
Kinneavy J. L., A Theory of Discourse: The Aims of Discourse / James L. Kinneavy / – W. W. Norton & Company, 1980.
The Work of Representation: Cultural Representations and Signifying Practices / Ed. S. Hall / – London: The Open University, 1997. – S. 25.
Білецький Л., Основи літературно-наукової критики / Леонід Білецький / Прага: «Український громадсько-видавничий фонд», 1925. – С. 46.
Вольфлин Г., Ренесанс и барокко / Генрих Вольфлин/ – С-Пб.: Азбука-классика, 2004.
Гадамер Г.-Г., Істина і метод. Основи філософської герменевтики. Том І. Герменевтика / Ганс-Георг Гадамер/ Пер. з нім. Ол. Мокровольського. – К.: «Юніверс», 2000.
Гатальска С., Філософія культури: навчальний посібник / Гатальська Стелла / – К.: «Либідь», 2005. – С. 118.
Гуссерль Э., Начало геометрии / Эдмунд Гуссерль / Пер. с франц. и нем. М. Маяцкого. – М.: «Ad Marginem»,1998. – С. 212.
Иглтон Т., Теория литературы. Введение / Тери Иглтон / – М.: «Территория будущего», 2010.
Каллер, Дж., Теория литературы: краткое введение / Джонатан Каллер/ Пер. с англ. А. Георгиева. ― М.: «Астрель: ACT», 2006. – С. 23.
Кун Т., Структура наукових революцій / Томас Кун / – К.: Port-Royal, 2001.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / Соломія Павличко / – К.: «Либідь», 1999.
Современная западная философия. Словарь. – М.: «Изд. политической литературы», 1991.
Фуко М., Археологія знання / Мішель Фуко / Пер. з франц. Віктор Шовкун. К.: «Основи», 2003. – С. 59.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1. Гештальт и действительность / Освальд Шпенглер / Пер. с нем., вступ. ст. и примеч. К.А. Свасьяна. – М.: «Мысль», 1998.
Элиот Т.С., Традиция и индивидуальный талант // Томас Стернз Элиот. Назначение поэзии. Статьи о литературе / Томас Стернз Элиот / Пер. с англ. А. М. Зверева – К.: «AirLand», 1997, Москва: ЗАО «Совершенство», 1997.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).