КОМЕНТАР ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ СИТУАЦІЇ

  • Natalia Poltavtseva Інститут «Російська антропологічна школа» Російського державного гуманітарного університету
Ключові слова: Модерн, постмодерн, пост-постмодерн, текст, дискурс, герменевтика, коментар, інтерпретація, нормування, переклад, взаємодія, Іосиф Бродський, Марина Цвєтаєва, Райнер Марія Рільке

Анотація

У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами.

Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми.

Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування.

З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями.

У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментування-інтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Natalia Poltavtseva, Інститут «Російська антропологічна школа» Російського державного гуманітарного університету
кандидат філологічних наук

Посилання

REFERENCES (TRANSLITERATED)

Brodskij I. Ob odnom stihotvorenii // Sochinenija Iosifa Brodskogo. Vol. 5. – 2nd ed. – SPb., 2001. – P. 142–187. (in Russian)

Mahlin V. Kommentarij posle interpretacii. Manuscript. (in Russian)


Переглядів анотації: 135
Завантажень PDF: 63
Опубліковано
2017-12-30
Розділ
Теоретичні обрії літературознавства