Художня рецепція дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2019.1.5Ключові слова:
середньовічне місто, державність, степ, християнство, топографія, історичний романАнотація
Вивчення дихотомії «місто – степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті – зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О.Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є.Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас – модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття.Завантаження
Посилання
Astafiev, O. (1998). Psykholohema stepu yak heopolitychnyi faktor v istoriosofii Yevhena Malaniuka [Steppe psychologema as a geopolitical factor in the Yevhen Malanyuk's historiosophy]. Siverianskyi litopys, 4, 97–99.
Astafiev, O. (2012). Mifolohema stepu i literatura stepu [Steppe mythologem and steppe literature]. Kyivski polonistychni studii, 19, 296–307.
Bahtin, M. (1975). Formy vremeni i hronotopa v romane [Forms of time and chronotope in the novel]. In M. Bahtin, Voprosy literatury i estetiki (pp. 234–407). Moskva: Hudozhestvennaja literatura.
Domnikov, S. (2002). Mat'-zemlja i Car'-gorod [Mother Earth and King City]. Moscow.
Golubovskij, P. (1884). Pechenegi, torki i polovcy do nashestvija tatar. Istorija juzhno-russkih stepej IX–XIII vv. [Pechenegs, Torks and Cumans before the Tatars invasion. The history of the southern Russian steppes of the IX–XIII centuries]. Kyiv: Universitetskaja tipografija.
Hrushevskyi, M. (1954). Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Rus]. (Vol. 1). New York: Knyhospilka.
Ivanchenko, R. (1982). Hniv Peruna [Perun's anger]. Kyiv: Radianskyi pysmennyk.
Ivanchenko, R. (1984). Zoloti stremena [Golden stirrups]. Kyiv: Radianskyi pysmennyk.
Ivanchenko, R. (1995). Otruta dlia kniahyni [The poison for the princess]. Kyiv: Spalakh.
Ivanchenko, R. (1996). Zrada, abo Yak staty volodarem [Betrayal, or How to become a ruler]. Kyiv: Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury.
Lihachev, D. (1988). Obraz goroda [City image]. Znanie – sila, 5, 8–16.
Lotman, Yu. (1992). Tekst i poliglotizm kul'tury. In Yu. Lotman, Izbrannye stat'i [Featured papers]. (Vol. 1, pp. 142–147). Tallinn: Aleksandra.
Lotman, Yu. (1998). Struktura hudozhestvennogo teksta. In Yu. Lotman, Ob iskusstve [About art] (pp. 14–285). Sankt-Petersburg: Iskusstvo – SPB.
Malaniuk, Ye. (1954). Narysy z istorii nashoi kultury [Essays on the history of our culture]. New York: Orhanizatsiia oborony chotyrokh svobod Ukrainy, Spilka ukrainskoi molodi Ameryky.
Matkovska, I. (2005). Obraz Kyieva u «Slovi o polku Ihorevim» [The image of Kyiv in "The Tale of Igor's Campaign"]. In Obraz mista v konteksti istorii, filosofii, kultury: kyievoznavchi chytannia (pp. 57–60). Kyiv: Parapan.
Mavrodina, R. (1983). Kievskaja Rus' i kochevniki (pechenegi, torki, polovcy). Istoriograficheskij ocherk [Kievan Rus and nomads (Pechenegs, Torks, Cumans). Historiographical essay]. Leningrad.
Nazarets, V. (2013). Topos mista v poezii Bertolda Brekhta [Topos of the city in the Bertolt Brecht's poetry]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 4, 164–167.
Parkhomenko, V. (1929). Rus ta pechenihy. Do spravy starodavnikh zviazkiv Rusy zi Skhodom [Rus and Pechenegs. In the case of ancient ties between Rus and the East]. Skhidnyi svit, 1/2(7–8), 287–293.
Polnoe sobranie russkih letopisej, izdannoe po vysochajshemu poveleniju Arheograficheskoju kommissieju. Vol. 1. Lavrentievskaja i Troickaja letopisi [Laurentian Codex and Holy Trinity Codex]. (1846). Sankt-Petersburg: Izdatel'stvo Arheograficheskoj komissii.
Rubec, A. (Ed.). (1872). Sbornik ukrainskih narodnyh pesen [Collection of Ukrainian folk songs], 1. Moscow: Izd. P. Jurgensona.
Rychka, V. (2005). “Kyiv – Druhyi Yerusalym” (z istorii politychnoi dumky ta ideolohii serednovichnoi Rusi) ["Kyiv – Second Jerusalem" (from the history of political thought and ideology of medieval Rus).]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.
Slovo o pleku Igorevi, Igorja, syna Svjatoslavlja, vnuka Ol'gova. Duma pro viisko Ihoreve [The Tale of Igor's Campaign]. (1914). Kyiv.
Tkachenko, I. (2008). Stepovi motyvy v ukrainskomu folklori: istoriosofskyi rakurs (na prykladi istorychnoho eposu) [Steppe motives in Ukrainian folklore: historiosophical angle (on the example of the historical epic)]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Seriia “Filolohichni nauky”, 2, 226–230.
Tolochko, P. (1996). Kyivska Rus [Kyivan Rus']. Kyiv: Abrys, 1996.
Uhliarenko, P. (1971). Kniaz Laborets [Prince Laborets]. Kyiv: Radianskyi pysmennyk.
Uhliarenko, P. (1979). Dovhyi shliakh do ozer [Long way to the lakes]. Uzhhorod: Karpaty.
Uhliarenko, P. (1982). Pislia dovhoi nochi [After a long night]. Kyiv: Dnipro.
Uhliarenko, P. (1984). Plach bilia chuzhoi stiny [Weeping near the alien wall]. Kyiv: Radianskyi pysmennyk.
Uhliarenko, P., & Shekkera, I. (1987). Vzymku, v rik myshi [In winter, a year of the mouse]. Uzhhorod: Karpaty.
Vozniak, T. (2009). Fenomen mista [The city phenomenon]. Lviv: Yi.
Vykhor, I. (2011). Dyskurs mista v ukrainskii poezii kintsia XIX — pershoi polovyny XX stolittia [Discourse of the city in Ukrainian poetry at the end of the XIX – the first half of the XX century]. (Abstract of doctoral dissertation, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine).
Zahrebelnyi, P. (1980a). Yevpraksiia. In P. Zahrebelnyi, Tvory v 6 t. [Works in 6 vols.] (Vol. 4, pp. 5–269). Kyiv: Dnipro.
Zahrebelnyi, P. (1980b). Pervomist. In P. Zahrebelnyi, Tvory v 6 t. [Works in 6 vols.] (Vol. 3, pp. 431–675). Kyiv: Dnipro.
Zahrebelnyi, P. (1980c). Smert u Kyievi. In P. Zahrebelnyi, Tvory v 6 t. [Works in 6 vols.] (Vol. 3, pp. 5–430). Kyiv: Dnipro.
Zahrebelnyi, P. (1982). Dyvo [Miracle]. Kyiv: Dnipro.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
