Емотивність як елемент категорії «стиль» у поезії

  • Svetlana Kolyadko Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі https://orcid.org/0000-0003-4226-9967
Ключові слова: поетична емоція, емотивність, стиль автора, літературознавча емотіологія, пафос, емотивні засоби

Анотація

У статті розглядаються кілька підходів до інтерпретації емоції в поетичному тексті — лінгвістичний, традиційний літературознавчий і емотивний (з позицій сучасного міждисциплінарного тлумачення явища емоційності). Актуальність дослідження визначає переконання, що без урахування досягнень лінгвістичної емотіології та традиційного мовознавства аналіз стильової індивідуальності письменника буде неповним. Новизною дослідження є введення понять поетична емоція і емотивність до понятійного апарату стилістики тексту. Предмет дослідження — емотивність поетичного тексту — визначається як формально-стилістичний показник / фактор авторської індивідуальності, виражений через образи твору. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом, під час аналізу визначено, що серед лінгвістичних підходів найефективнішим для літературознавчого аналізу є метод заглибленого вивчення категорії емотивності в тексті О. Філімонової. У результаті дослідження емоційність компонентів форми і змісту інтерпретується як набір взаємозалежних стилістичних засобів у розпізнаванні ліричного твору. Доводиться, що експресивність і естетичний первінь поезії як виду художньої творчості зумовлюють емотивність усіх її компонентів. В основу теорії емотивності поетичного твору, що увібрала поняття традиційної поетики і віршознавства, покладено принцип розкриття поетичної емоції в тексті в трьох площинах: змісту, вираження і зображення. За результатами вивчення різних сторін прояву авторської емоційності в поетичному тексті плануються розробка літературознавчої теорії поетичної емоції і її опис в історичній перспективі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Svetlana Kolyadko, Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі

Kандидат філологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник

Посилання

Andreyev, A. (2004). Teoriya literatury: lichnost', proizvedeniye, khudozhestvennoye tvorchestvo [Literature theory: personality, work, artistic creativity] (Vol. 1). Minsk: Belarusian State University.

Dionisiy Galikarnasskiy (1978). O soyedinenii slov [On a words combination]. In Antichnyye ritoriki (pp. 167–222). Moscow: Moscow University Press.

Filimonova, O. (2001). Kategoriya emotivnosti v angliyskom tekste (kognitivnyye i emotivnyye aspekty) [The category of emotivity in the English text (cognitive and emotive aspects]. (Doctoral dissertation, A. Herzen Russian State Pedagogical University, St. Petersburg, Russia).

Khalizev, V. (1999). Teoriya literatury [Literature theory]. Moscow: Vysshaya shkola.

Kozhina, M. (1987). O yazykovoy i rechevoy ekspressii i yeyo ekstralingvisticheskom obosnovanii [About language and speech expression and its extralinguistic rationale]. In Problemy ekspressivnoy lingvistiki. (pp. 8–18). Rostov-on-Don: Publisher RGPI.

Mikhaylichenko, B. (2009). Problemy literaturovedeniya: teoriya literatury [Problems of literary criticism: the theory of literature]. Samarkand: Samara State University.

Nikitin, M. (2007). Kurs lingvisticheskoy semantiki [The course of linguistic semantics]. St. Petersburg: Publishing of the Russian State Pedagogical University A. I. Herzen.

Ragoysha, V. (2009). Lítaraturaznaŭchy sloŭník. Termíny í panyatstsí [Literary dictionary. terms and concepts]. Minsk: Narodnaja asvieta.

Razanaŭ, A. (1995). Palyavanne ŭ rayskaydalíne: Versety. Paemy. Punktsíry. Vershakazy. Z Vyalímíra Khlebníkava. Znomy [Hunting in the paradise valley. Versions. Poems. Puncture. Vershakazy. From Velimir Khlebnikov. Znomy]. Minsk: Mastackaja litaratura.

Sokolov, A. N. (1968). Teoriya stilya [Theory of style]. Moscow: Iskusstvo.

Tlumachal'ny sloŭník belaruskay lítaraturnay movy. (1999). [The explanatory dictionary of the Belarusian literary language]. Minsk: Bielaruskaja encyklapiedyja.

Tyupa, V. (2002). Khudozhestvennyy diskurs (Vvedeniye v teoriyu literatury) [Artistic discourse (Introduction to literature theory)]. Tver, Tver State University.

Vlasov, V. (2007). Novyy entsiklopedicheskiy slovar' izobrazitel'nogo iskusstva [New Encyclopedic Dictionary of Fine Arts] (Vol. 7). St. Petersburg: Azbuka-klassika.

Vygotskiy, L. (1956). Myshleniye i rech': Psikhologicheskiye issledovaniya [Thought and speech: Psychological studies]. Moskow: Nauka.

Yakobson, R. (1975). Lingvistika i poetika [Linguistics and poetics]. In Strukturalizm: “za” i “protiv”. (pp. 193–231). Moscow: Progress.

Yesin, A. (2000). Printsipy i priyomy analiza literaturnogo pro-izvedeniya. [Principles and techniques of the analysis of liter-ary work]. Moscow: Flintа; Nauka.

Zherebilo, T. (2010). Slovar' lingvisticheskikh terminov. Nazran: Pilgrim Publishing House.

Zhirmunskiy, V. (1977). Teoriya literatury. Poetika. Stilistika. [Theory of literature. Poetics. Stylistics]. Leningrad: Nauka.


Переглядів анотації: 32
Завантажень PDF: 33
Опубліковано
2019-06-30
Розділ
Теоретичні обрії літературознавства