Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст.

Ключові слова: подорож;, імагологія, інокультура, дискурс, геопоетичний, трансформація, єврейський етнообраз

Анотація

У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йоган­сена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Budnyi, V. (2007). Rozghadka chariv Tsirtsei: natsionalni obrazy ta stereotypy v osvitlenni literaturnoi etnoimaholohii [The understanding of Circe’s charm: National images and stereotypes through the lens of literary imagology]. Slovo i chas, 3, 52–63.

Grabowicz, G. (1997). Yevreiska tema v ukrainskii literaturi XIX ta pochatku XX storichchia [The Jewish theme in Ukrainian liter ature of the 19th and the beginning of 20 th Centuries]. Do istorii ukrainskoi literatury: Doslidzhennia, ese, polemika . Kyiv, 238–258.

Krymskyi, A. (1919). Povistky ta eskizy z ukrainskoho zhyttia [The stories and tales about Ukrainian life]. Kyiv: Drukarnia Ukrainskoho Naukovoho Tovarystva.

Levytskyi, M. Vybrane [Selected works]. Lutsk: "Terezy", 2016.

Nazarenko, M. (2015) "Landscape-novels" Maika Yohansena I Serhiia Zhadana. Literaturoznavchi studii , 43(2), 92–99.

Oliander, L. (2016). Modest Levytskyi: pohliad iz nashoho sohoden nia [Modest Levytskyi: a Look From Our Modernity]. Mynule I suchasne Volyni ta Polissia. Modest Levytskyi v istorii Ukrainy I Volyni ta problemy formuvannia intelektualnoi elity , 60, 33–37.

Pageaux, D.-H. (2017). Obrazotvorchist (vid kulturnykh klishe do imazhynarnoho) [Creature of an image (from cultural cliché to imaginary)]. Vsesvit, 5–6, 178–197.

Pavlychko, S. (2000). Natsionalizm, seksualnist, oriientalizm: Skladnyi svit Ahatanhela Krymskoho [Nationalism, sexuality and orientalism: The complicated world of Ahatanhel Krymskyi]. Kyiv: Vyd-vo Solomii Pavlychko «Osnovy».

Shkandrij, M. (2009). Jews in Ukrainian Literature. Representation and Identity. New Heaven, London: Yale University Press.

Shulhun, M. (2018). Metazhanr podorozhi v konteksti perekhidnoho khudozhnoho myslennia (kinets XX – poch. XXI st.) [Meta-genre of travel in the context of transitional artistic thinking (the end of 20 th – early 21th cc.] (Doctoral dissertation, Taras Shevchenko national university of Kyiv, Ukraine).

Tsymbal, Ya. (2003). Tvorchist Maika Yohansena v konteksti ukrainskoho avanhardu 20–30-kh rokiv [Maik Yohansen’s creativity in the context of ukrainian avant-garde] (PhD Thesis, Shevchenko Institute of literature of NAN of Ukraine, Kyiv).

Yohansen, M. (1929). Podorozh liudyny pid kepom (Ievreiski kolonii) [Journey of a man under the cap (Jewish colony)]. Kharkiv: DVU.


Переглядів анотації: 28
Завантажень PDF: 23
Опубліковано
2019-06-30
Розділ
Історія літератури як структура