ЯНУШ СЛАВІНСЬКИЙ. ДО ПРОБЛЕМИ «МИСТЕЦТВА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ»
Анотація
Переклад із польської та коментарі Олексія Сінченка
Переклад зроблено за виданням: Janusz Sławiński, O problemach «sztuki interpretacji» // Dzieło – Język – Tradycja. – Kraków, 1998. – S. 148–158. Вперше надруковано: O problemach sztuki interpretacji [w:] Liryka polska. Interpretacje, (współred.) J. Prokop, Kraków 1966. Przekł. hiszp. D. Navarro, «Criterios», Hawana 1985–1986, nr 13–20.
Януш Славінський (Janusz Sławiński, нар. 15 березня 1934 р. у Варшаві) – польський літературознавець, співзасновник польського структуралізму. Протягом 1951–1955 рр. вивчав полоністику в Варшавському університеті, а після його закінчення працював на університетській кафедрі теорії літератури й Вищій педагогічній школі в Гданську. Від 1962 р. в Інституті літературних досліджень Польської академії наук. У 1964 р. отримує ступінь доктора гуманістичних наук. У 1967 р. керівник Майстерні історичної поетики, a через п’ять років – Закладу систематики літературних форм. У 1971 році захистив дисертацію. У 1983 р. отримав посаду надзвичайного професора, невдовзі стає звичайним професором.
Проф. Януш Славінський – член Товариства польських письменників (з 1989 р.), член-кореспондент Польської академії вміння (з 2000 р.), голова ради Фонду на користь польської науки (від 1994 р.). За визначний внесок у розвиток польської науки отримав престижну нагороду Фундації ім. А. Южиковського (1988), у 2007 році став почесним доктором (honoris causa) Лодзького й Любельського католицького університетів.
Проф. Януш Славінський – редактор численних праць зі сфери теорії літератури, історичної поетики й методології літературознавства, зокрема відомого Słownika terminów literackich (wyd. I, 1972), співавтор академічних підручників «Zarys teorii literatury» (wyd. I, 1962), «Ćwiczenia z poetyki opisowej» (1961) й таких видань, як «Teksty», «Kultura Niezależna» та «Almanach Humanistyczny», а також ініціатор монументальної серії «Vademecum Polonisty». Автор низки книг, найважливіші з яких «Koncepcja języka poetyckiego awangardy krakowskiej» (1965 р., отримала наукову нагороду ім. T. Miкульського), «Dzieło – język – tradycja» (1974 р., отримала наукову нагороду ім. A. Брюкнера).
У Польщі Януш Славінський вважається одним із найвпливовіших теоретиків літератури. Почавши від структуралізму, він збагатив польське літературознавство ідеями світового літературознавства й розвинув власну теорії інтерпретації. За його підручниками навчалося кілька поколінь полоністів й нині дискусії довкола його ідей не припиняються, свідченням чого є видана в Ягелонському університет монографія Емілії Янушек Теоретико-літературний дискурс Януша Славінського (Emilia Januszek Dyskurs teoretycznoliteracki Janusza Slawinskiego. – Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego Wydanie I, 2012.)
В Україні літературознавчий доробок науковця представлений лише однією статтею в перекладі Сергія Яковенка. (Януша Славінського: Аналіз, інтерпретація та оцінювання літературного твору // Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст.. / Упоряд. Б. Бакули; За аг. Ред.. В. Моренця; Пер. з польськ. С. Яковенка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 531 с. – С. 87-109).Завантаження
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).