ТЕОРІЯ СЮЖЕТУ БОРИСА НАВРОЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259X.2016(1)135Ключові слова:
Борис Навроцький, сюжет, мотив, формалізм, українське літературознавство 1920-х, Олександр ВеселовськийАнотація
У статті чи не вперше у вітчизняному літературознавстві реконструйовано теорію сюжету неопотебнянця Бориса Навроцького з урахуванням як синхронного, так і діахронного контекстів. Підґрунтям його теорії слугують концепції О. Веселовського, В. Шкловського та О. Білецького, що підлягають критичній ревізії. Навроцький пропонує власні методологічні правила в розумінні сюжету, а також вперше в українському літературознавстві пропонує визначення сюжету, що мислиться як система, що вміщує три елементи: ситуацію, тип та зв’язок. Із урахуванням усіх елементів сюжету науковець переглядає вчення Веселовського про мотив, пов’язуючи його з усіма елементами сюжету. Пошукова логіка Навроцького розгортається так: рація виникає як усвідомлення образів; усвідомлення образів – усвідомлення їхньої організації; організація образів поетичного твору провадить до розуміння його композиції, а композиція складного поетичного твору і є сюжет. Запропоноване Навроцьким розуміння сюжету важко увібгати і в наратологію, і в сюжетологію. Обидва спрямування у своєму схематизмі позбавлені головного для Навроцького – зв’язку з людською життєдіяльністю, розуміння, що література є виявом людської діяльності і насамперед покликана відповісти на її базові запити до світу.Завантаження
Посилання
Белецкий А.И. В мастерской художника слова / Александр Иванович Белецкий // Белецкий А.И. Избранные труды потеории литературы. – М.: Просвещение, 1964. – С. 51-233.
Бем А.Л. К уяснению историко-литературных понятий / Альфред Бем // Известия отделения русского языка и словесности Российской Академии наук. 1918 г. – Петроград, 1919. – Т. ХХІІІ. – Кн.І. – С. 225-245.
Боронь О. Борис Навроцький в історії шевченкознавства / Олександр Боронь // Шевченків світ: Науковий щорічник: до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. – 2009 – Вип.2. – С. 138-146.
Веселовский А.Н. Поэтики сюжетов / Александр Николаевич // Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М., 1989. – С. 300-307.
Калинин И. Формальная теория сюжета / Структуралистская фабула формализма / Илья Калинин // Новое литературное обозрение. – 2014. – № 4. – С. 97-124.
Матвієнко С. Дискурс формалізму: український контекст / Світлана Матвієнко. – Львів: Літопис, 2004. – 144 с.
Навроцький Б. Мова та поезія / Борис Навроцький. – Київ; Харьків: Книгоспілка, 1925. – 241 с.
Навроцький Б. Формалізм чи суб’єктивний естетизм. З приводу книги «Томашевский Теория литературы. Госиздат. Ленинград 1925 г.», як спроби підсумку досягнень літ. «формалізму» / Борис Навроцький // Червоний Шлях. – 1925. – №5. – С. 205-209.
Петров В. Рец. на: Навроцький Б. Мова та поезія. Нарис з теорії поезії. – X., 1925 / Віктор Петров // Записки Історико-Філологічного відділу УАН. – К., 1927. – Вип. XII. – С. 328-334.
Пропп В. Морфология сказки / Гос. ин-т истории искусств. – Л.: Academia, 1928. – 152 с.
Силантьев И.В Нарратология и сюжетология: к разграничению предмета исследования / Игорь Витальевич Силантьев // Сюжетология и сюжетография. 2014. – Вып.1. – С. 3-8.
Сінченко Олексій Неопотебнянство Бориса Навроцького // Синопсис: текст, контекст, медіа. – 2015. – № 2 (10) // Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/151/139
Тихонова Э.В. Проблема «чужого Я» в русской философско-психологической мысли конца ХІХ – начала ХХ вв.: К истории научной полемики / Элеонора Викторовна Тихонова // Вече. Журнал русской философии и культуры. – Вып. 21. СПб., 2010. – С.82-93.
Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие / Борис Викторович Томашевский. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 334 с.
Тынянов Ю.Н. Литературный факт (1924) / Юрий Николаевич Тынянов // Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. М.: Наука, 1977. С. 255-270.
Шкловский В.Б. Искусство как прием / Виктор Борисович Шкловский // Шкловский В.Б. О теории прозы. – М.: Круг, 1925. – С. 7-20.
Шкловский В.Б. Развертывание сюжета / Виктор Борисович Шкловский. – Пг. : ОПОЯЗ, 1921. – 60 с.
Шкловский В.Б. Розанов (1921) / Виктор Борисович Шкловский // Шкловский В.Б. Гамбургский счет. – М.: Советский писатель, 1991. – С. 120-138.
Шкловский В.Б. Связь приемов сюжетосложения с общими приемами стиля (1920) / Виктор Борисович Шкловский // Шкловский В.Б. О теории прозы. – М.: Круг, 1925. – С. 21.
Ярхо Б.И. Методология точного литературоведения: Набросок плана / Борис Исаакович Ярхо // Ярхо Б.И. Методология точного литературоведения: Избранные труды по теории литературы. – М.: Языки слав. культур, 2006.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
