ТЕОРІЯ СЮЖЕТУ БОРИСА НАВРОЦЬКОГО

Автор(и)

  • Oleksiy Sinchenko Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра української літератури і компаративістики

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259X.2016(1)135

Ключові слова:

Борис Навроцький, сюжет, мотив, формалізм, українське літературознавство 1920-х, Олександр Веселовський

Анотація

У статті чи не вперше у вітчизняному літературознавстві реконструйовано теорію сюжету неопотебнянця Бориса Навроцького з урахуванням як синхронного, так і діахронного контекстів. Підґрунтям його теорії слугують концепції О. Веселовського, В. Шкловського та О. Білецького, що підлягають критичній ревізії. Навроцький пропонує власні методологічні правила в розумінні сюжету, а також вперше в українському літературознавстві пропонує визначення сюжету, що мислиться як система, що вміщує три елементи: ситуацію, тип та зв’язок. Із урахуванням усіх елементів сюжету науковець переглядає вчення Веселовського про мотив, пов’язуючи його з усіма елементами сюжету. Пошукова логіка Навроцького розгортається так: рація виникає як усвідомлення образів; усвідомлення образів – усвідомлення їхньої організації; організація образів поетичного твору провадить до розуміння його композиції, а композиція складного поетичного твору і є сюжет. Запропоноване Навроцьким розуміння сюжету важко увібгати і в наратологію, і в сюжетологію. Обидва спрямування у своєму схематизмі позбавлені головного для Навроцького – зв’язку з людською життєдіяльністю, розуміння, що література є виявом людської діяльності і насамперед покликана відповісти на її базові запити до світу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Белецкий А.И. В мастерской художника слова / Александр Иванович Белецкий // Белецкий А.И. Избранные труды потеории литературы. – М.: Просвещение, 1964. – С. 51-233.

Бем А.Л. К уяснению историко-литературных понятий / Альфред Бем // Известия отделения русского языка и словесности Российской Академии наук. 1918 г. – Петроград, 1919. – Т. ХХІІІ. – Кн.І. – С. 225-245.

Боронь О. Борис Навроцький в історії шевченкознавства / Олександр Боронь // Шевченків світ: Науковий щорічник: до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. – 2009 – Вип.2. – С. 138-146.

Веселовский А.Н. Поэтики сюжетов / Александр Николаевич // Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М., 1989. – С. 300-307.

Калинин И. Формальная теория сюжета / Структуралистская фабула формализма / Илья Калинин // Новое литературное обозрение. – 2014. – № 4. – С. 97-124.

Матвієнко С. Дискурс формалізму: український контекст / Світлана Матвієнко. – Львів: Літопис, 2004. – 144 с.

Навроцький Б. Мова та поезія / Борис Навроцький. – Київ; Харьків: Книгоспілка, 1925. – 241 с.

Навроцький Б. Формалізм чи суб’єктивний естетизм. З приводу книги «Томашевский Теория литературы. Госиздат. Ленинград 1925 г.», як спроби підсумку досягнень літ. «формалізму» / Борис Навроцький // Червоний Шлях. – 1925. – №5. – С. 205-209.

Петров В. Рец. на: Навроцький Б. Мова та поезія. Нарис з теорії поезії. – X., 1925 / Віктор Петров // Записки Історико-Філологічного відділу УАН. – К., 1927. – Вип. XII. – С. 328-334.

Пропп В. Морфология сказки / Гос. ин-т истории искусств. – Л.: Academia, 1928. – 152 с.

Силантьев И.В Нарратология и сюжетология: к разграничению предмета исследования / Игорь Витальевич Силантьев // Сюжетология и сюжетография. 2014. – Вып.1. – С. 3-8.

Сінченко Олексій Неопотебнянство Бориса Навроцького // Синопсис: текст, контекст, медіа. – 2015. – № 2 (10) // Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/151/139

Тихонова Э.В. Проблема «чужого Я» в русской философско-психологической мысли конца ХІХ – начала ХХ вв.: К истории научной полемики / Элеонора Викторовна Тихонова // Вече. Журнал русской философии и культуры. – Вып. 21. СПб., 2010. – С.82-93.

Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие / Борис Викторович Томашевский. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 334 с.

Тынянов Ю.Н. Литературный факт (1924) / Юрий Николаевич Тынянов // Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. М.: Наука, 1977. С. 255-270.

Шкловский В.Б. Искусство как прием / Виктор Борисович Шкловский // Шкловский В.Б. О теории прозы. – М.: Круг, 1925. – С. 7-20.

Шкловский В.Б. Развертывание сюжета / Виктор Борисович Шкловский. – Пг. : ОПОЯЗ, 1921. – 60 с.

Шкловский В.Б. Розанов (1921) / Виктор Борисович Шкловский // Шкловский В.Б. Гамбургский счет. – М.: Советский писатель, 1991. – С. 120-138.

Шкловский В.Б. Связь приемов сюжетосложения с общими приемами стиля (1920) / Виктор Борисович Шкловский // Шкловский В.Б. О теории прозы. – М.: Круг, 1925. – С. 21.

Ярхо Б.И. Методология точного литературоведения: Набросок плана / Борис Исаакович Ярхо // Ярхо Б.И. Методология точного литературоведения: Избранные труды по теории литературы. – М.: Языки слав. культур, 2006.

Downloads


Переглядів анотації: 546

Опубліковано

31.03.2016

Як цитувати

Sinchenko, O. (2016). ТЕОРІЯ СЮЖЕТУ БОРИСА НАВРОЦЬКОГО. Синопсис: текст, контекст, медіа, (1(13), 23–34. https://doi.org/10.28925/2311-259X.2016(1)135

Номер

Розділ

Теоретичні обрії літературознавства