Ритм революційного руху у романах про революцію (М. Асуела «Ті, хто знизу», І. Бабель «Кінармія», О. Серафимович «Залізний потік»)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.3.5Ключові слова:
революція, стихійний рух, емоційне напруження, маса, ритмАнотація
У статті порівняно твори М. Асуели «Ті, хто знизу», І. Бабеля «Кінармія» та О. Серафимовича «Залізний потік», об’єднаних концептуальною близькістю у відтворенні революційного руху. Досліджено соціально-психологічні механізми створення стихійного масового потоку під час революції. Увагу приділено «циркулярній реакції», що призводить до ситуаційного стирання індивідуальних відмінностей і перетворення особистостей у масу.
Модель поведінки людини в революційному русі можна тлумачити як раціональну реакцію на ірраціональні соціальні обставини: негативні структурні зміни у суспільстві створюють основу для революційних настроїв, які сприймаються як відповідь на соціальні негаразди. Приктичним виявом такого стану є стихійна масова поведінка.
Стихія заразлива, тому вплив масової свідомості уможливлює безкарну демонстрацію особливого емоційного підйому. Напруга, що зростає у процесі «емоційного кружляння», призводить до насильницьких дій. Такий рух зазвичай відображено ритмом маршу, неспинним масовим потоком, відгомонами пострілів, криків і кривавими сутичками. Письменники підкреслюють грандіозні масштаби цього явища, його нездоланну силу.
Сюжет кожного з названих творів заснований на зображенні одного або декількох епізодів революції й породженого нею руху, що тлумачиться амбівалентно: як піднесений порив, так і руйнівний бунт.
У романах про революцію активно використано фактографічний та нарисово-художній матеріал; автори надають перевагу фрагментації, яка не передбачає цілісного за сюжетними, стильовими та іншими параметрами тексту. Таку мозаїчність доцільно пояснити зображенням революції у русі, який невпинно дрібниться.
Зображення дійсності у вище названих художніх творах доводить: потрапивши під вплив революційних ідей, що репрезентують швидше «розумовий настрій», ніж ясну і логічну теорію, маси надихаються на повстання і протести в формі стихійного та руйнівного пориву.Завантаження
Посилання
REFERENCES (TRANSLITERATED)
Aberkrombi N., Hill S., & Terner B. (Eds.). (2004). Sociologicheskij slovar. Moscow: Ekonomika. (in Russian)
Abeyta, M. (2016). The «Man-Beast» and the Jaguar: Mariano Azuela and Martín Luis Guzmán on Pancho Villa as the Sovereign Beast in «El águila y la serpiente». Equestrian Rebels: Critical Perspectives on Mariano Azuela and the Novel of the Mexican Revolution. Cambridge Scholars Pubishsing. (in English)
Azuela, M. (1997). Los de abajo. New York, NY: Penguin Books. (in Spanish)
Babel, Y. (2013). Konarmyya. SPb, Russia: Azbuka. (in Russian)
Cantú, R. (2005). Introduction to a book of essays on Mexican novelists Mariano Azuela and José Rubén Romero. Mexico : El Colegio de Michoacán. (in English)
Daydí-Tolson, S. (2008). Race and Social Class in Azuela's Characterization of the «Bandido». Bilingual Review., 29 (2/3). (in English)
Grushin, B. A. (1987). Massovoe soznanie: Opyt opredelenija i problemy issledovanija. Moscow, Russia: Politizdat. (in Russian)
Kamju, A. (1990). Buntujushhij chelovek. Moscow: Politizdat. (in Russian)
Kutejshhikova, V. N. (1971). Meksikanskij roman. Formirovanie. Svoeobrazie. Sovremennyj etap. Moscow: Nauka. (in Russian)
Nemirovskij, V. G. (2006). Massovoe soznanie i bessoznatelnoe kak obekt postneklassicheskoj sociologii. Socis: Sociologicheskie issledovanija, 2, 13–19. (in Russian)
Olshanskyj, D. V. (2001). Osnovy polytycheskoj psyxolohyy. Ekaterynburh: Delovaya knyha. (in Russian)
Parra, M. (2008). Afterword. In Mariano Azuela. The Underdogs. New York: Signet Classic. (in English)
Peters, John G. (2009). Mirrors and money: constructing and de-constructing revolution in Mariano Azuela’s «Los de abajo» and Joseph Conrad’s «Nostromo». Yearbook of Conrad Studies. Vol. IV. Kraków: Jagiellonian University. (in English)
Robe, S. (1979). Azuela and the Mexican Underdogs. Los Angeles: University of California press. (in English)
Serafymovych, A. S. (1986). Zheleznyj potok. Moscow: Khudozhestvennaja lyteratura. (in Russian)
Sigele, S. (2011). Prestupnaja tolpa. Opyt kollektivnoj psihologi. Moscow: Akademicheskij Proekt. (in Russian)
Vinnichenko, I. V. (1972). M. Asujela. Meksikanskaja revoljucija i literaturnyj process. Moscow: Nauka. (in Russian)
Zimmer, J. (2016). Jean-Luc Nancy’s Mythical Community in Mariano Azuela’s «Los de abajo» and Carlos Fuentes «Gringo Viejo». Equestrian Rebels: Critical Perspectives on Mariano Azuela and the Novel of the Mexican Revolution. Cambridge Scholars Pubishsing. (in English)
Additional Files
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
