Жанрова домінанта химерної прози
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2019.1.3Ключові слова:
химерна проза, жанрова домінанта, умовність, карнавалізація, гротеск, пародіюванняАнотація
Схожість параметрів інтелектуальної, притчевої, химерної тощо прози вимагає визначення їхніх жанрових домінант — диференційних характеристик-маркерів, які б чітко розмежовували ці споріднені (проте окремі) жанри. Тому мета розвідки – обґрунтувати концепцію жанрової домінанти химерної прози. Актуальність полягає в розробці критеріїв для уточнення суперечливих жанрових дефініцій певних творів, які досі викликають стійку увагу дослідників. Наголошено на тому, що химерна проза є окремим жанром, поруч із притчевою, інтелектуальною, фольклорно-міфологічною тощо, тому ці терміни не є взаємозамінними. Відповідно, доцільно прагнути й до уніфікації паралельних жанрових визначень окремих творів. Новизна дослідження полягає у пропозиції вважати жанровою домінантою химерної прози умовність (вторинну) та стратегію комічного. Спираючись на критичні напрацювання та пильне прочитання текстів, визначено, що умовність може бути змістовою (сюжетвовірна функція надприродного), стильовою (так звана «стильова химерність») та представленою у структурі тексту – концептуальною, характерологічною, ситуаційною та умовністю манери розповіді. Розглянуто роль комічного в формуванні химерного жанру. До текстотворчих чинників віднесено карнавалізацію, гротеск та пародіювання. Виявлено, що вони стали формальним вираженням ідейної семантики химерної прози – опору соцреалістичній поетиці та сформованій нею антихудожній манері письма. У соціокультурній ситуації неможливості прямої полеміки – як теоретичної, так і використання альтернативних соцреалізму літературних проектів, амбівалентна стратегія карнавальності як легітимного простору для новаторства, гротескове оживлення затертих літературних штампів та підривний потенціал пародії було обрано найбільш прийнятними засобами оновлення української літератури та боротьби за її художню повноцінність. Запропоновані критерії дають змогу науково обґрунтувати корпус химерної прози, що становить практичне значення роботи.
Завантаження
Посилання
Hromiak, R., & Kovaliv, Yu. et al. (2007). Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary dictionary]. Kyiv: Akademiia.
Kobylko, N. (2017). Mifolohema “doroha” v ukrainskomu literaturnomu dyskursi (na materiali tvoriv khymernoi prozy) [The “trip” mythologeme in the scope of Ukrainian literature discourse (based on chimerical prose opuses matter)]. (Abstract of doctoral dissertation, Berdiansk State Pedagogical University, Berdiansk, Ukraine).
Kolodii, O. (1999). Prytcha i prytchevist v ukrainskii prozi 70–80 rokiv XX st. [Parabola and parabolality in Ukrainian prose of 70-80-th of the 20th century]. (Doctoral dissertation, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine).
Kovaliv, Yu. (Ed.). (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary encyclopedia] (Vols. 1–2). Kyiv: Akademiia.
Kozachuk, N. (2007). Poetyka ukrainskoi intelektualnoi prozy 1960–90 rr. [Poetics of the Ukrainian Intellectual Prose of the 1960-1990s]. (Doctoral dissertation, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine).
Kravchenko, A. (1988). Khudozhnia umovnist v ukrainskii radianskii prozi [Artistic conditionality in the Ukrainian Soviet prose]. Kyiv: Naukova dumka.
Kurylenko, D. (2017). Zhanrovo-stylova polifoniia prozy kin. 50–70 rr. XX st. (na prykladi romanu O. Ilchenka “Kozatskomu rodu nema perevodu, abo zh Mamai i Chuzha Molodytsia”, dylohii V. Zemliaka “Lebedyna zghraia” ta “Zeleni Mlyny”) [Genre and stylistic polyphony of the prose of the late 50-70's of the ХХ cent. (on the example of O. Ilchenko's novels “There is no end of the Cossack family, or Mamay and Alien Moloditsa”, V. Zemlyak’s “Swan Flock” and “Green Mills”)]. (Doctoral dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine).
Maidachenko, P. (1991). Komichne v suchasnii ukrainskii prozi [Comic in contemporary Ukrainian prose]. Kyiv: Dnipro.
Naienko, M. (2012). Khudozhnia literatura Ukrainy. Vid mifiv do modernoi realnosti [Fiction of Ukraine. From myths to modern reality]. Kyiv: Prosvita.
Pavlyshyn, M. (1997). Kanon ta ikonostas. Literaturno-krytychni statti [Canon and iconostasis. Literary critiques]. Kyiv: Chas.
Pidopryhora, S. (2018). Ukrainska eksperymentalna proza XX – pochatku XXI stolit: «nemozhlyva» literatura [Ukrainian experimental prose of XX – the beginning of the XXI centuries: “impossible” literature]. Mykolaiv: Ilion.
Pogribnyj, A. (1980). Moda? Novatsyia? Zakonomernost? [Fashion? Novation? Regularity?] Lyteraturnoe obozrenye, 2, 24–28.
Shton, H. (1998). Dukhovnyi prostir ukrainskoi liro-epichnoi prozy [Spiritual space of Ukrainian lyric-epic prose]. Kyiv: Ukrainska knyha.
Tkachenko, A. (2003). Mystetstvo slova. Vstup do literaturoznavstva [The Art of the word: Introduction to literary studies] (2nd ed.). Kyiv: Kyivskyi universytet.
Tomashevskij, B. (1996). Teorija litteratury. Pojetika [Literary theory. Poetics]. Moscow: Aspekt-press.
Zborovska, N. (2006). Kod ukrainskoi literatury. Proekt psykhoistorii novitnoi ukrainskoi literatury [Ukrainian literature code. Project of psychohistory of modern Ukrainian literature]. Kyiv: Akamdevydav.
Zemliak, V. (1977). Lebedyna zghraia. Zeleni Mlyny [Swan flock. Green Mills]. Kyiv: Radianskyi pysmennyk.
Zhuravska, O. (2018). Dykhotomiia “realnoho” y “irrealnoho” khronotopu yak katehorialna zhanrova oznaka ukrainskoho khymernoho romanu 2 polovyny XX st. [The dichotomy of a “real” and “unreal” chronotopes as a genre category of the Ukrainian whimsical novel of the 2nd half of the 20th century]. (Doctoral dissertation, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
