Феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури (До 120-ліття з дня народження письменника)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2019.4.3Ключові слова:
антропологічний поворот, антропологія літератури, Андрєй Платонов, символічне «перевизначення ситуації», уявне, літературна фікціональність, історичний досвід, повсякдення, «життєсвіт»Анотація
Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає його творчості та її проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії й ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та її «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією його стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального й уявного у всіх його версіях — уявного як продукту інноваційної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі своїм власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідей у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії. У Платонова революція на початковій своїй стадії розміщується у просторі утопії. Потім відбувається її своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування її суб’єктів і здійснюючи акт постійного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». Його головна думка втілюється у висновок: революційна ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції. У пізніших творах Платонов відходить від руйнації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичайної людини, залишаючи межі ідеології. Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного йому радянського дискурсу, але й наділена неповторною специфікою, пов’язаною з його уявленнями про роль і завдання літератури.
Завантаження
Посилання
Alexander, J. (2003). The meanings of social life: a cultural sociology. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195160840.001.0001
Alexander, J. (2007). Introduction: Understanding the 'Relative Autonomy' of Culture. Sotsiologicheskoe obozrenie, 6(1), 17–37.
Ankersmit, F. R. (2007). Vozvyshennyj istoricheskiy opyt [Sublime historical experience]. Moscow: Europe.
Brodsky, J. (1992). Posleslovie k «Kotlovanu» Platonova [Afterword to Platonov's “Pit”]. In: Brodskiy I. Naberezhnaya neistselimykh. Trinadtsat esse [Embankment of the incurables. Thirteen essays]. Moscow: Slovo.
Burke, E. (1979). Filosofskoe issledovanie o proiskhozhdenii nashikh idey vozvyshennogo i prekrasnogo [A Philosophical enquiry into the origin of our ideas of the sublime and beautiful]. Moscow: Iskusstvo.
Clark, K. (2009). Imperskoe vozvyishennoe v sovetskoy kulture vtoroy polovinyi 1930-h godov [The imperial exalted in Soviet culture of the second half of the 1930s]. Novoe literaturnoe obozrenie, 1(95), 58–80.
Geertz, C. J. (2004). Interpretatsiya kultur [The Interpretation of cultures]. Moscow: ROSSPEN.
Gyunter, H. (2012). Po obe storonyi ot utopii: kontekstyi tvorchestva A. Platonova [On both sides of utopia: contexts of A. Platonov’s creativity]. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie.
Iser, W. (2008). K antropologii hudozhestvennoy literatury [To the anthropology of fiction]. Novoe literaturnoe obozrenie, 6(96), 7–21.
Mannheim, K. (1994). Ideologiya i utopiya [Ideology and Utopia]. In: Mannheim K. Diagnoz nashego vremeni. Moscow: Yurist.
Osborn, T. (2003). Utopia, counter-utopia. History of the Human Sciences, 16(1), 123–136. https://doi.org/10.1177/0952695103016001010
Platonov, A. (2000). Zapisnyie knizhki. Materialyi k biografii [Notebooks. Materials for the biography]. Moscow: Nasledie.
Platonov, A. (1991). Chevengur. Moscow: Vysshaya shkola.
Podoroga, V. (2006). Mimesis. Materialyi po analiticheskoy antropologii literaturyi [Mimesis. Materials on analytical anthropology of literature]. Vol. 1. Moscow: Kulturnaya revolyutsiya; Logos, Logos-altera.
Podoroga, V. (2011). Mimesis. Materialyi po analiticheskoy antropologii literaturyi [Mimesis. Materials on analytical anthropology of literature]. Vol. 2(1). Moscow: Kulturnaya revolyutsiya; Logos, Logos-altera.
Poltavtseva, N. (2011). Platonov i Lukach (iz istorii sovetskogo iskusstva 1930-h godov) [Platonov and Lukács (from the history of Soviet art of the 1930s)]. Novoe literaturnoe obozrenie, 1(107), 253–270.
Sorokin, P. (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obschestvo [Human. Civilization. Society]. Moscow: Politizdat.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
