Феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури (До 120-ліття з дня народження письменника)

Автор(и)

  • Natalia Poltavtseva Інститут «Російська антропологічна школа» Російського державного гуманітарного університету

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2019.4.3

Ключові слова:

антропологічний поворот, антропологія літератури, Андрєй Платонов, символічне «перевизначення ситуації», уявне, літературна фікціональність, історичний досвід, повсякдення, «життєсвіт»

Анотація

Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає його творчості та її проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії й ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та її «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією його стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального й уявного у всіх його версіях — уявного як продукту інноваційної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі своїм власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідей у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії. У Платонова революція на початковій своїй стадії розміщується у просторі утопії. Потім відбувається її своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування її суб’єктів і здійснюючи акт постійного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». Його головна думка втілюється у висновок: революційна ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції. У пізніших творах Платонов відходить від руйнації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичайної людини, залишаючи межі ідеології. Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного йому радянського дискурсу, але й наділена неповторною специфікою, пов’язаною з його уявленнями про роль і завдання літератури.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Natalia Poltavtseva, Інститут «Російська антропологічна школа» Російського державного гуманітарного університету

Kандидат філологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник

Посилання

Alexander, J. (2003). The meanings of social life: a cultural sociology. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195160840.001.0001

Alexander, J. (2007). Introduction: Understanding the 'Relative Autonomy' of Culture. Sotsiologicheskoe obozrenie, 6(1), 17–37.

Ankersmit, F. R. (2007). Vozvyshennyj istoricheskiy opyt [Sublime historical experience]. Moscow: Europe.

Brodsky, J. (1992). Posleslovie k «Kotlovanu» Platonova [Afterword to Platonov's “Pit”]. In: Brodskiy I. Naberezhnaya neistselimykh. Trinadtsat esse [Embankment of the incurables. Thirteen essays]. Moscow: Slovo.

Burke, E. (1979). Filosofskoe issledovanie o proiskhozhdenii nashikh idey vozvyshennogo i prekrasnogo [A Philosophical enquiry into the origin of our ideas of the sublime and beautiful]. Moscow: Iskusstvo.

Clark, K. (2009). Imperskoe vozvyishennoe v sovetskoy kulture vtoroy polovinyi 1930-h godov [The imperial exalted in Soviet culture of the second half of the 1930s]. Novoe literaturnoe obozrenie, 1(95), 58–80.

Geertz, C. J. (2004). Interpretatsiya kultur [The Interpretation of cultures]. Moscow: ROSSPEN.

Gyunter, H. (2012). Po obe storonyi ot utopii: kontekstyi tvorchestva A. Platonova [On both sides of utopia: contexts of A. Platonov’s creativity]. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie.

Iser, W. (2008). K antropologii hudozhestvennoy literatury [To the anthropology of fiction]. Novoe literaturnoe obozrenie, 6(96), 7–21.

Mannheim, K. (1994). Ideologiya i utopiya [Ideology and Utopia]. In: Mannheim K. Diagnoz nashego vremeni. Moscow: Yurist.

Osborn, T. (2003). Utopia, counter-utopia. History of the Human Sciences, 16(1), 123–136. https://doi.org/10.1177/0952695103016001010

Platonov, A. (2000). Zapisnyie knizhki. Materialyi k biografii [Notebooks. Materials for the biography]. Moscow: Nasledie.

Platonov, A. (1991). Chevengur. Moscow: Vysshaya shkola.

Podoroga, V. (2006). Mimesis. Materialyi po analiticheskoy antropologii literaturyi [Mimesis. Materials on analytical anthropology of literature]. Vol. 1. Moscow: Kulturnaya revolyutsiya; Logos, Logos-altera.

Podoroga, V. (2011). Mimesis. Materialyi po analiticheskoy antropologii literaturyi [Mimesis. Materials on analytical anthropology of literature]. Vol. 2(1). Moscow: Kulturnaya revolyutsiya; Logos, Logos-altera.

Poltavtseva, N. (2011). Platonov i Lukach (iz istorii sovetskogo iskusstva 1930-h godov) [Platonov and Lukács (from the history of Soviet art of the 1930s)]. Novoe literaturnoe obozrenie, 1(107), 253–270.

Sorokin, P. (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obschestvo [Human. Civilization. Society]. Moscow: Politizdat.

Downloads


Переглядів анотації: 296

Опубліковано

25.12.2019

Як цитувати

Poltavtseva, N. (2019). Феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури (До 120-ліття з дня народження письменника). Синопсис: текст, контекст, медіа, 25(4), 138–148. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2019.4.3

Номер

Розділ

Історія літератури як структура