Біла тополя й турбота Брехта про мистецтво за тоталітаризму. Три вірші з «Буковських елегій»

  • Jürgen Hillesheim Аугсбурзький університет
Ключові слова: Бертольт Брехт, «Буковські елегії», лірика, метафорика дерев, НДР, тоталітаризм

Анотація

Окрім драматичних творів і театральної роботи Бертольта Брехта все частіше і цілком заслужено предметом літературознавчих досліджень стає його лірика. Багато видатних авторів і вчених наголошують на значенні поета Брехта. Предметом дослідження цієї статті є три вірші з циклу «Буковські елегії», які написані влітку 1953 року, проінтерпретовані за останні десятиріччя багатьма науковцями і вважаються вершиною пізньої лірики Бертольта Брехта. Ці вірші, «Сад квітів», «Ялини» і «Злий ранок», пропонують естетично вишуканий аналіз природи і людини найвищого ґатунку, при чому метафорика дерев відіграє вирішальну роль. У статті розглянуто багатогранність символіки «ялини» й «тополі». «Буковські елегії» належать, безсумнівно, до найвидатнішої лірики Брехта. Їхні унікальні естетичні якості самі по собі є аналізом і засудженням культури НДР, якій Брехт у своїх елегіях протиставляє творчість —таку ж срібну, мов тополя, і мідну, мов ялина, — тобто величну, значну, що вирізняється своєю дифузністю, дискретністю, багатозначністю. Жодною мірою не бажаючи применшувати заслуги Брехта як одного з найвизначніших театральних режисерів, стверджуємо, що як драматург у часи НДР він вичерпав себе. Його великі п’єси були написані в часи Веймарської республіки та в еміграції. Можна навіть дещо перебільшено стверджувати, що для нього ще залишалися лише інсценізації великих творів минулих років і обробки творів класиків. І Брехту все ще доводилося лавірувати. Його дерева та їхній колір чітко на це вказують: «Погані настали часи для лірики», для мистецтва загалом — не лише 1939 року, коли було написано однойменний вірш, але й у 1953 році. І «Буковські елегії» надають багато можливостей для подальших цікавих досліджень ідей Бертольта Брехта у останній роки його життя.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Jürgen Hillesheim, Аугсбурзький університет

Професор, керівник Дослідницького центру Брехта в Аугсбурзі

Посилання

Brademann, M. (2019). Brechts „alte Vettel“ ist gefallen. Dreigroschenheft, 26(1), 3.

Brecht, B. (1988–2000). Große kommentierte Berliner und Frankfurter Ausgabe. Berlin, Weimar, Frankfurt/Main: Suhrkamp Verlag. (im Folgenden abgekürzt: GBA)

Hartinger, C. (1982). Bertolt Brecht — das Gedicht nach Krieg und Wiederkehr. Studien zum lyrischen Werk 1945–1956. Berlin.

Henning, D. (2013). Das Leben in Beschlag. Kapitalismus, Sowjetkommunismus und Nationalsozialismus in Brechts „Buckower Elegien“. Würzburg.

Hillesheim, J. (2000). Augsburger Brecht-Lexikon. PersonenInstitutionenSchauplätze. Würzburg.

Hillesheim, J. (2013). Bertolt Brechts Hauspostille. Einführung und Analysen sämtlicher Gedichte. Würzburg.

Hinck, W. (1978). Von Heine bis Brecht. Lyrik im Geschichtsprozeß. Frankfurt/Main.

Joost, J.-W. (2001). Buckower Elegien. In J. Knopf (Ed.). Brecht-Handbuch. Bd. 2. Lyrik (S. 439–453). Stuttgart, Weimar.

Klement, A. (2012). Brechts neues Leben in der DDR. Die späte Lyrik. Marburg.

Lessing, G. E. (1968). Gesammelte Werke in zehn Bänden. Berlin, Weimar.

Link, J. (1995). Beim Lesen des Horaz. In Knopf (Ed.). Gedichte von Bertolt Brecht (S. 161–176). Stuttgart.

Lorenz, B. (2010). Bertolt Brechts Buckower Elegien. Der Aufstand am 17. Juni 1953. München.

Schwarz, P. P. (1978). Lyrik und Zeitgeschichte. Brecht: Gedichte über das Exil und späte Lyrik. Heidelberg.

Stroszeck, H. (1988). Silberpappel, kupferne Tannen und eisernes Gerät. Über den Zusammenhang von Selbstreflexivität in Brechts Buckower Elegien. In D. Breuer (Ed.). Deutsche Lyrik nach 1945 (S. 109–137). Frankfurt/Main.

Whitaker, P. (1985). Brecht’s Poetry. A Critical Study. Oxford.


Переглядів анотації: 73
Завантажень PDF: 45
Опубліковано
2019-12-25
Розділ
Історія літератури як структура