Дискурс батько-дитина в анімаційному серіалі «Family Guy»: корпусний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.6Ключові слова:
корпусний аналіз, дискурс батько-дитина, анімаційний серіал, гендерні стереотипи, сімейні стереотипиАнотація
Стаття присвячена дослідженню гендерних та сімейних стереотипів у спілкуванні батько-дитина в анімаційному серіалі «Family Guy» про типову американську родину. Предметом дослідження є дискурс Пітера Гріффіна, батька родини, що містить його спілкування з двома дітьми-підлітками, сином та донькою, та розкриває гендерні особливості дискурсів батько-син та батько-дочка. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю корпусного аналізу дискурсу персонажів анімаційних серіалів, що представляють соціальні та гендерні стереотипи. Мета дослідження — розкрити, як гендер та сімейні ролі вербалізуються у спілкуванні між членами сім'ї. Були використані конверсаційний, дискурс та корпусний аналізи для вивчення дискурсу головного героя через списки найчастіше вживаних слів, списки ключових слів, кластери та словосполучення, щоб виділити специфічну лексику батька, яку він використовує в спілкуванні з сином та дочкою. Результати дослідження показують, що Пітер Гріффін обирає різні мовні засоби залежно від того, чи він спілкується з сином, чи донькою. Таким чином, його дискурс, що стосується сина-підлітка Кріса, наповнений прямими звертаннями, здебільшого наказовими реченнями, які батько використовує, коли намагається дисциплінувати свого сина. Пропонуючи синові емоційну підтримку чи заохочення, батько залишається прямим з ним, створюючи образ стереотипних розмов «справжніх чоловіків». І навпаки, в звертаннях до доньки Мег батько використовує пестливі honey, sweetheart, one-of-a-kind. Однак, використовуючи пестливі форми, він принижує свою доньку і робить так, щоб вона відчувала себе покинутою дитиною. Таким чином він змушує її відчувати себе особливою, але в негативному сенсі. Сімейне спілкування, створене в мультсеріалі, відображає гендерні стереотипи у ставленні батька до своїх дітей різних статей. Тим не менш, ця мовна тенденція не впливає на стосунки в сім'ї. Перспективи подальших досліджень бачимо в складанні більшого корпусу, включаючи дискурси мати-дитина, дитина-батько, дитина-мати, для отримання більш репрезентативних результатів.
Завантаження
Посилання
Baker, P. (2013). Introduction: Virtual special issue of Gender and Language on corpus approaches. Gender And Language, 1(1). https://doi.org/10.1558/8psxqda5wh3d.
Bestiuk, I. (2011). Idiolect — language of an individual. https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/9826/1/Idiolect+%e2%80%93+language+of+an+individual.Pdf.
Bukholts, N. (2016). Vidtvorennia idiolektu personazhiv animatsiinykh filmiv u perekladi [Reproduction of idiolect in the translation of animated films] (PhD thesis, Kherson State University).
Family Guy. Created by Seth MacFarlane. FOX Television Network, 1998–2001, 2005.
Death Has a Shadow (1ACX01) Season 1, episode 1, aired 20 December January 1998.
I Never Met the Dead Man (1ACX02) Season 1, episode 2, aired 11 April 1999.
Chitty Chitty Death Bang (1ACX03) Season 1, episode 3, aired 18 April 1999.
The Son Also Draws (1ACX06) Season 1, episode 6, aired 9 May 1999.
He's Too Sexy for His Fat (2ACX17) Season 2, episode 17, aired 27 June 2000.
Peter Griffin Husband Father Brother (3ACX14) Season 3, episode 14, aired 6 December 2001.
Don't Make Me Over (4ACX4) Season 4, episode 4, aired 5 June 2005.
Hunston, S. (2002). Corpora in applied linguistics. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139524773
Kübler, S., Zinsmeister, H. (2015). Corpus linguistics and linguistically annotated corpora. Bloomsbury.
Leech, G., Fallon, R. (1992). Computer corpora: what do they tell us about culture. ICAME Journal, 16, 29–51.
Leech, G. (1992). Corpora and theories of linguistic performance. Directions in Corpus Linguistics (pp. 105–122). Berlin: Mouton de Gruyter.
McEnery, T., Hardie, A. (2012). Corpus linguistics: method, theory and practice. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511981395.
McEnery, T., Wilson, A., (2001). Corpus linguistics. An introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Quirk, R. (1960). Towards a description of English usage. The Philological Society (pp. 40–61). London: John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1111/j.1467-968X.1960.tb00308.x.
Sinclair, J. (1991). Corpus Concordance Collocation. Oxford: Oxford University Press.
Stubbs, M. (1995). Collocations and semantic profiles: On the cause of the trouble with quantitative studies. Functions of language, 2(1), 23–55. https://doi.org/10.1075/fol.2.1.03stu.
Tkachyk, O. (2018). Vykorystannia korpusnykh metodiv u hendernykh doslidzhenniakh [Using corpus methods to analyze gender]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». «Filolohiia», 1(69), 2, 194–196. https://doi.org/10.25264/2519-2558-2018-1(69)/2-194-196.
Tognini-Bonelli, E. (2001). Corpus linguistics at work. Amsterdam: Benjamins. https://doi.org/10.1075/scl.6.
Viana, V., Zyngier, S. & Barnbrook, G. (Eds.). (2011). Perspectives on Corpus Linguistics. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/scl.48.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).