Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет «Азовський вісник», «Бобринецький голос», «Буг», «Відродження»)

Анотація

Стаття репрезентує дослідження особливостей формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованій нацистами території Радянської України (мова йде про південні та центральні території) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовський вісник», «Бобринецький голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденцій формування порядку денного є створення такого інформаційного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і її перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Україна перебуває в стані гібридної війни та мусить не лише формувати, але й захищати власний інформаційний простір, вивчення особливостей визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованій нацистами території України в 1943 р., коли Україна перебувала в стані війни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостей формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовський вісник», «Бобринецький голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території України впродовж 1943 р.: «Азовський вісник», «Бобринецький голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовський вісник», «Бобринецький голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичний аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовський вісник», «Бобринецький голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок денний аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькій владі реакцій аудиторії, що мали на меті привернути населення України на бік німецьких військ, що значно би полегшило процес утримання окупованих українських територій під своєю владою. Окрім критики дій радянської влади, німецька пропаганда використовувала прийом наближення інформації в часі й просторі, пояснюючи аудиторії, що робота в Німеччині — це спосіб отримати новий досвід, підтримка розвитку української культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ єврейства як народності.