Жанрові особливості сучасної української медіакритики

Анотація

В умовах сучасного інформаційного простору та потреби регулювання діяльності ЗМІ актуальним є вивчення сегмента медіакритики України. Важливими для дослідження постають її жанрові форми, що дають змогу систематизувати й урізноманітнювати критичні матеріали. Предметом вивчення стали публікації медіакритичних видань «Телекритика», «Детектор медіа», «MediaSapiens», «MediaLab» та «Медіакритика». Мета статті — проаналізувати інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри медіакритичних видань України. У статті використано системний метод, а також методи порівняння, аналізу, синтезу. Уперше розглянуто жанрові аспекти провідних українських медіакритичних видань, особливості їх контенту з огляду на трансформаційні процеси в межах журналістики та критики. У статті йдеться про специфіку використання інформаційних жанрів медіакритики (замітки, інтерв’ю), що представлені переважно класичними формами. Увагу акцентовано на аналітиці, у публікаціях якої найчастіше артикулюються проблеми об’єктивності та заангажованості інформації, суспільної довіри до ЗМІ, поширення фейків і замовних матеріалів. За допомогою аналітичних жанрів медіакритика виводить обговорення актуальних питань масових комунікацій за межі вузького кола фахівців. Проаналізовано найпопулярніший в усіх українських медіакритичних виданнях жанр статті, що найбільше імпонує основним цілям медіакритики — сприяти нейтралізації та корекції негативних проявів у діяльності ЗМІ, орієнтувати аудиторію в інформаційному просторі. Також у статті розглянуто аналітичні жанри рецензії та огляду, які засвідчують ціннісні орієнтири медіакритики. Окремо йдеться про художньо-публіцистичні жанри (фейлетон, памфлет), які на сьогодні менш представлені в журналістиці, хоча вони й стали основою для написання медіакритичних блогів. Наголос зроблено на процесі зміщення жанрових меж, дифузії жанрів, зокрема й у медіакритиці. Відповідно жанровий спектр критики ЗМІ є умовним і передбачає постійні зміни. У підсумку зазначено, що медіагалузь в Україні має розмаїту та широко представлену жанровими формами критичну рецепцію. Водночас медіакритика перебуває на стадії формування усталеної методології, на відміну від мистецької критики. Жанрові форми медіакритики не виходять за межі журналістики, але мають специфіку написання та спрямування матеріалів. Зроблено акцент на тому, що перспективним напрямом є вивчення питання жанрових трансформацій у медіакритиці.