Жанрові особливості сучасної української медіакритики
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.1.5Ключові слова:
медіакритика, жанри медіакритики, трансформації жанрів, дифузія жанрівАнотація
В умовах сучасного інформаційного простору та потреби регулювання діяльності ЗМІ актуальним є вивчення сегмента медіакритики України. Важливими для дослідження постають її жанрові форми, що дають змогу систематизувати й урізноманітнювати критичні матеріали. Предметом вивчення стали публікації медіакритичних видань «Телекритика», «Детектор медіа», «MediaSapiens», «MediaLab» та «Медіакритика». Мета статті — проаналізувати інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри медіакритичних видань України. У статті використано системний метод, а також методи порівняння, аналізу, синтезу. Уперше розглянуто жанрові аспекти провідних українських медіакритичних видань, особливості їх контенту з огляду на трансформаційні процеси в межах журналістики та критики. У статті йдеться про специфіку використання інформаційних жанрів медіакритики (замітки, інтерв’ю), що представлені переважно класичними формами. Увагу акцентовано на аналітиці, у публікаціях якої найчастіше артикулюються проблеми об’єктивності та заангажованості інформації, суспільної довіри до ЗМІ, поширення фейків і замовних матеріалів. За допомогою аналітичних жанрів медіакритика виводить обговорення актуальних питань масових комунікацій за межі вузького кола фахівців. Проаналізовано найпопулярніший в усіх українських медіакритичних виданнях жанр статті, що найбільше імпонує основним цілям медіакритики — сприяти нейтралізації та корекції негативних проявів у діяльності ЗМІ, орієнтувати аудиторію в інформаційному просторі. Також у статті розглянуто аналітичні жанри рецензії та огляду, які засвідчують ціннісні орієнтири медіакритики. Окремо йдеться про художньо-публіцистичні жанри (фейлетон, памфлет), які на сьогодні менш представлені в журналістиці, хоча вони й стали основою для написання медіакритичних блогів. Наголос зроблено на процесі зміщення жанрових меж, дифузії жанрів, зокрема й у медіакритиці. Відповідно жанровий спектр критики ЗМІ є умовним і передбачає постійні зміни. У підсумку зазначено, що медіагалузь в Україні має розмаїту та широко представлену жанровими формами критичну рецепцію. Водночас медіакритика перебуває на стадії формування усталеної методології, на відміну від мистецької критики. Жанрові форми медіакритики не виходять за межі журналістики, але мають специфіку написання та спрямування матеріалів. Зроблено акцент на тому, що перспективним напрямом є вивчення питання жанрових трансформацій у медіакритиці.
Завантаження
Посилання
Chabanenko, M. (2018). Multymediinist v internet-zhurnalistytsi [Multimedia in online journalism]. Prosvita.
Dovzhenko, O. (2013). Suchasna ukrainska mediakrytyka: chynnyky formuvannia, problemy ta perspektyvy [Contemporary Ukrainian media criticism: factors of formation, problems and prospects]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. Zhurnalistyka, 37, 131–138.
Gradyushko, A. (2016). Sovremennyie multimediynyie formatyi analiticheskih zhanrov zhurnalistiki [Modern multimedia formats of analytical journalism genres]. Zhurnalistyika u suladdzi z zhyitstsiom: zb. navuk. prats. BDU.
Grycenko, O., Shklyar, V. (2002). Osnovy teoriyi mizhnarodnoyi zhurnalistyky [Fundamentals of the theory of international journalism]. VPC “Kyyivskyj universytet”.
Jacobson, S., Marino, J., Gutsche, J. (2016). The digital animation of literary journalism. Journalism, 17, 4. https://doi.org/10.1177/1464884914568079
Korochenskiy, A. (2003). Mediakritika v teorii i praktike zhurnalistiki [Media criticism in the theory and practice of journalism]. (Extended abstract of Doctoral dissertation, Philology, St. Petersburg State University).
Levitskaya, A. (Ed.). (2016). Sintez mediaobrazovaniya i mediakritiki v protsesse podgotovki budushchik hpedagogov [Synthesis of media education and media criticism in the preparation of future teachers]. Izdatelstvo Yuzhnogo federalnogo universiteta.
Myronova, O. (2011). Zhanry zhurnalistiki: transformatsiya ili adaptatsiya? [Genres of journalism: transformation or adaptation?] Zhurnalistika v 2010 godu: SMI v publichnoy sfere : materialy Mezhdunarod. nauch.-prakt. konf., Moskva, 7–9 fevr. 2011 g. Izd‑vo Mosk. un‑ta.
Sakharova, O. (2012). Zhanr interviu yak sposib vyiavu movnoi osoblyvosti [Genre interviews as a way of expressing language features]. Styl i tekst, 13, 116–121.
Sulim, A. (2015). Mediakrytyka v Ukraini: funktsii, tematyka, problematyka [Media criticism in Ukraine: functions, topics, issues]. (Extended abstract of Doctoral dissertation, Social Communications. O. Honchar Dnipropetrovsk National University).
Tertychnyy, A. (2000). Zhanry periodicheskoy pechati. Aspekt Press.
Tonkikh, I. (2017). Internet-zhurnalistyka. Zhanry v interneti [Online journalism. Genres on the Internet]. ZNTU.
Tsymbalenko, Ye. (2013). Transformatsiia vydiv zhurnalistyky: onlainova zhurnalistyka [Transformation of types of journalism: online journalism]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 52, 117–121.
Vasylenko, M. (2007). Dynamika rozvytku informacijnyh ta analitychnyh zhanriv v ukrayinskij presi [Dynamics of development of information and analytical genres in the Ukrainian press]. (Abstract of Doctoral dissertation, Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv).
Zdorovega, V. (2004). Teoriya i metodyka zhurnalistskoyi tvorchosti [Theory and methods of journalistic creativity]. PAIS.
Zomko, U. (2019). Linhvokulturni, tekstotvirni ta henderniosoblyvostiretsenzii u kinokrytytsi (namaterialianhliiskoi ta nimetskoi mov) [Linguo-cultural, text-forming and gender features of review in film criticism (based on English and German languages)] (Extended abstract of Doctoral dissertation, Philology, Ivan Franko National University of L’viv).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Alla Mykolaienko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).