Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.3.3

Ключові слова:

наукова журналістика, науково-популярна журналістика, науковий медіадискурс

Анотація

Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категорій сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науково-популярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиційні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративний аналіз, підкріплений дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу.

Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науково-популярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», а «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Оксана Кирилова, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри масової та міжнародної комунікації

Посилання

Allan, S. (2011). Introduction. Journalism, 12(7), 771–777. https://doi.org/10.1177/1464884911412688

Barel-Ben David Y., Garty E. S., & Baram-Tsabari A. (2020). Can scientists fill the science journalism void? Online public engagement with science stories authored by scientists. PLoS ONE, 15(1). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0222250

Bennet, C. D. (2013). Science Service and the origins of science journalism, 1919–1950 (Master’s thesis, Iowa State University Capstones). https://lib.dr.iastate.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=4086&context=etd

Brumfiel, G. (2009). Science journalism: Supplanting the old media? Nature, 458(7236), 274–277. https://doi.org/10.1038/458274a

Bucchi, M., & Trench, B. (2014). Routledge handbook of public communication of science and technology (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203483794

Dance, A. (2018). On the record. Nature, 562, 153–155. https://doi.org/10.1038/d41586-018-06871-7

Farberovic, О. (2016). Science journalism as a key channel for promoting the achievements of modern science and technology: theoretical approaches. Ideas and innovations, 3(6), 98–106.

Litke, M. (2014). Nauchno-populyarnye i nauchno-poznavatelnye zhurnaly: problema tipologicheskoy klassifikatsii [Popular science and scientific and educational journals: the problem of typological classification]. Journalist Yearbook, 3, 59–65.

Mehrabian, A. (2020, November 9). On Good Science Journalism: Why It’s Important and How to Produce It — ScienceBorealis.ca Blog. https://blog.scienceborealis.ca/on-good-science-journalism-why-its-important-and-how-to-produce-it.

Molek-Kozakowska, K. (2017). Communicating environmental science beyond academia: Stylistic patterns of newsworthiness in popular science journalism. Discourse & Communication, 11(1), 69–88. https://doi.org/10.1177/1750481316683294

Muravitskaya, S. (2016). Scientific journalism: questions of terminology and tendencies of the modern development. Human and society, 1, 56–57. https://doi.org/10.21661/r-113841

Myers, G. (1990). Writing Biology: Texts in the Social Construction of Scientific Knowledge. University of Wisconsin Press.

Nelkin, D. (1995). Selling science: How the press covers science and technology. W H Freeman & Company.

Pichugina, T. (2006). Nauchnaya zhurnalistika kak ischezayushchiy vid [Science journalism as an endangered species]. https://sciencewriter.livejournal.com/9578.html

Secko, D. M., Amend, E., & Friday, T. (2013). Four models of science journalism. Journalism Practice, 7(1), 62–80. https://doi.org/10.1080/17512786.2012.691351

State Scientific Institution. “Ivan Fedorov Book Chamber of Ukraine”. (2016). DSTU 3017: 2015 “Information and documentation. Edition. The main types. Terms and definitions”. DP “UkrNDNC”.

Suvorova, S. (2009). Zhurnalistika nauchnaya i nauchno-populyarnaya: osobennosti predmetnoy oblasti, funktsiy, zadach [Scientific and popular-scientific journalism: specifics of subject field, functions and goals]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 10. Zhurnalistika, 6, 14–23.

Tuten, H., & Temesvari L. (2013). Popular science journalism: facilitating learning through peer review and communication of science news. Journal of College Science Teaching, 42(4), 46-49. https://www.jstor.org/stable/43631920

Downloads


Переглядів анотації: 53

Опубліковано

2021-10-31

Як цитувати

Кирилова, О. (2021). Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа. Синопсис: текст, контекст, медіа, 27(3), 141–148. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.3.3

Номер

Розділ

Медіа та віртуальна реальність