Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа

Анотація

Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категорій сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науково-популярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиційні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративний аналіз, підкріплений дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу.

Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науково-популярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», а «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної.