Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.1.3

Ключові слова:

художній текст, дійсність, ментальний світ, експресивність, наратив

Анотація

Проблема дослідження емоційно-експресивної інформації, яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дійсності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоційно значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на його студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостей їх застосування для позначення авторських інтенцій) вимірах. Художній текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язаний з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій, експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетій долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоцій роману застосовано методи інтерпретації і систематизації, контекстуальний, функціонально-стилістичний і дистрибутивний аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивний метод.

У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоцій у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоцій у художньому дискурсі. Концепти емоцій постають певною єдністю; за їх змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсалій художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоцій у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Андрій Безруков, Український державний університет науки і технологій

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та перекладу

Оксана Боговик, Український державний університет науки і технологій

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та перекладу

Посилання

Adolphs, R. (2016). How should neuroscience study emotions? By distinguishing emotion states, concepts, and experiences. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 12(1), 24–31. https://doi.org/10.1093/scan/nsw153

Bamberg, M. (1997). Language, concepts and emotions: The role of language in the construction of emotions. Language Sciences, 19(4), 309–340. https://doi.org/10.1016/s0388-0001(97)00004-1

Bezrukov, A., & Bohovyk, O. (2021). Creating communicative space and textual reality via emotiogenic means in fictional discourse. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 13(1), 1–14. https://doi.org/10.21659/rupkatha.v13n1.21

Dijkstra, K., Zwaan, R. A., Graesser, A. C., & Magliano, J. P. (1995). Character and reader emotions in literary texts. Poetics, 23(1–2), 139–157. https://doi.org/10.1016/0304-422x(94)00009-u

Galasinski, D. (2004). Men and the language of emotions. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230510128

Groves, A. J., & Smith, W. T. (2019). Untangling emotions. Crossway.

Kim, S. (2010). The rationality of emotion toward fiction. Midwest Studies in Philosophy, 34(1), 106–119. https://doi.org/10.1111/j.1475-4975.2010.00203.x

Maia, B., & Santos, D. (2018). Language, emotion, and the emotions: The multidisciplinary and linguistic background. Language and Linguistics Compass, 12(6), e12280. https://doi.org/10.1111/lnc3.12280

Mar, R. A., Oatley, K., Djikic, M., & Mullin, J. (2011). Emotion and narrative fiction: Interactive influences before, during, and after reading. Cognition & Emotion, 25(5), 818–833. https://doi.org/10.1080/02699931.2010.515151

Meskin, A. (2003). Emotions, fiction, and cognitive architecture. The British Journal of Aesthetics, 43(1), 18–34. https://doi.org/10.1093/bjaesthetics/43.1.18

Nelson, B. (2007). The emotion code. Wellness Unmasked Publishing.

Oatley, K. (2013). Emotions and the story worlds of fiction. In M. C. Green, J. J. Strange, & T. C. Brock (Eds.). Narrative impact: Social and cognitive foundations (pp. 39–70). Psychology Press.

Phillips, J. (2000). Two theories of fictional discourse. American Philosophical Quarterly, 37(2), 107–119.

Predelli, S. (2020). Fictional discourse: A radical fictionalist semantics. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198854128.001.0001

Sebag-Montefiore, C. (2019, October 21). Markus Zusak on how Bridge of Clay left him “beaten up and bruised.” The Guardian. https://www.theguardian.com/books/2018/dec/17/markus-zusak-on-how-bridge-of-clay-left-him-beaten-up-and-bruised

Sias, J., & Bar-On, D. (2016). Emotions and their expressions. In C. Abell & J. Smith (Eds.), The Expression of emotion: Philosophical, psychological and legal perspectives (pp. 46–72). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781316275672.003

Stamou, A. G. (2018). Sociolinguistics of fiction. Discourse, Context & Media, 23, 1–5. https://doi.org/10.1016/j.dcm.2018.03.003

Wildgen, W. (2004). The evolution of human language: Scenarios, principles, and cultural dynamics. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/aicr.57

Winkielman, P., Coulson, S., & Niedenthal, P. (2018). Dynamic grounding of emotion concepts. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 373(1752), 20170127. https://doi.org/10.1098/rstb.2017.0127

Yanal, R. J. (1999). Paradoxes of emotion and fiction. Penn State University Press.

Zusak, M. (2019). Bridge of Clay. Black Swan.

Downloads


Переглядів анотації: 80

Опубліковано

2022-04-28

Як цитувати

Bezrukov, A., & Bohovyk, O. (2022). Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay». Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(1), 14–20. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.1.3

Номер

Розділ

Практики інтерпретації художнього тексту