Концепти емоцій для зображення перипетій долі у романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.1.3Ключові слова:
художній текст, дійсність, ментальний світ, експресивність, наративАнотація
Проблема дослідження емоційно-експресивної інформації, яку порушує стаття, становить значний інтерес, оскільки вона інтерпретує фрагменти дійсності, висловлюючи ставлення до них — ціннісне або емоційно значуще. Аналіз емотивності художнього тексту зосереджується насамперед на його студіюванні в когнітивному (виокремлення емоціогенних знань) і семантичному (визначення особливостей їх застосування для позначення авторських інтенцій) вимірах. Художній текст розглядається в дуальному взаємозв’язку: з одного боку, він пов’язаний з емоціями, а з іншого — визначається ними. Мета статті — ідентифікувати концепти емоцій, експліковані в романі Маркуса Зусака «Bridge of Clay» для зображення перипетій долі. Ця сповнена пафосом захоплива історія розгортається на тлі трагічної історії родини Данбар. Для аналізу концептів емоцій роману застосовано методи інтерпретації і систематизації, контекстуальний, функціонально-стилістичний і дистрибутивний аналіз, а також метод емотивної валентності і гіпотетично-дедуктивний метод.
У результаті дослідження з’ясовано, що концепти емоцій у мові роману «Bridge of Clay» реалізуються на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному, що свідчить про універсальність функціонування концептів емоцій у художньому дискурсі. Концепти емоцій постають певною єдністю; за їх змістове наповнення відповідають індикатори емотивності, які визначені антропоцентрично і виконують характеротвірну функцію. Лексичні одиниці, які вибрав Зусак, передають інтенції автора, експліцитно чи імпліцитно вказують на емоційний характер тексту. Оскільки персонажі твору належать до розряду основних універсалій художнього тексту, емотивні смисли, що містяться в його структурі, мають особливу інформативну значущість. Емоції персонажів «Bridge of Clay» репрезентуються як особлива психологічна реальність, а сукупність емоцій у тексті постає своєрідною динамічною множинністю, яка змінюється з розвитком сюжету.
Завантаження
Посилання
Adolphs, R. (2016). How should neuroscience study emotions? By distinguishing emotion states, concepts, and experiences. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 12(1), 24–31. https://doi.org/10.1093/scan/nsw153
Bamberg, M. (1997). Language, concepts and emotions: The role of language in the construction of emotions. Language Sciences, 19(4), 309–340. https://doi.org/10.1016/s0388-0001(97)00004-1
Bezrukov, A., & Bohovyk, O. (2021). Creating communicative space and textual reality via emotiogenic means in fictional discourse. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 13(1), 1–14. https://doi.org/10.21659/rupkatha.v13n1.21
Dijkstra, K., Zwaan, R. A., Graesser, A. C., & Magliano, J. P. (1995). Character and reader emotions in literary texts. Poetics, 23(1–2), 139–157. https://doi.org/10.1016/0304-422x(94)00009-u
Galasinski, D. (2004). Men and the language of emotions. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230510128
Groves, A. J., & Smith, W. T. (2019). Untangling emotions. Crossway.
Kim, S. (2010). The rationality of emotion toward fiction. Midwest Studies in Philosophy, 34(1), 106–119. https://doi.org/10.1111/j.1475-4975.2010.00203.x
Maia, B., & Santos, D. (2018). Language, emotion, and the emotions: The multidisciplinary and linguistic background. Language and Linguistics Compass, 12(6), e12280. https://doi.org/10.1111/lnc3.12280
Mar, R. A., Oatley, K., Djikic, M., & Mullin, J. (2011). Emotion and narrative fiction: Interactive influences before, during, and after reading. Cognition & Emotion, 25(5), 818–833. https://doi.org/10.1080/02699931.2010.515151
Meskin, A. (2003). Emotions, fiction, and cognitive architecture. The British Journal of Aesthetics, 43(1), 18–34. https://doi.org/10.1093/bjaesthetics/43.1.18
Nelson, B. (2007). The emotion code. Wellness Unmasked Publishing.
Oatley, K. (2013). Emotions and the story worlds of fiction. In M. C. Green, J. J. Strange, & T. C. Brock (Eds.). Narrative impact: Social and cognitive foundations (pp. 39–70). Psychology Press.
Phillips, J. (2000). Two theories of fictional discourse. American Philosophical Quarterly, 37(2), 107–119.
Predelli, S. (2020). Fictional discourse: A radical fictionalist semantics. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198854128.001.0001
Sebag-Montefiore, C. (2019, October 21). Markus Zusak on how Bridge of Clay left him “beaten up and bruised.” The Guardian. https://www.theguardian.com/books/2018/dec/17/markus-zusak-on-how-bridge-of-clay-left-him-beaten-up-and-bruised
Sias, J., & Bar-On, D. (2016). Emotions and their expressions. In C. Abell & J. Smith (Eds.), The Expression of emotion: Philosophical, psychological and legal perspectives (pp. 46–72). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781316275672.003
Stamou, A. G. (2018). Sociolinguistics of fiction. Discourse, Context & Media, 23, 1–5. https://doi.org/10.1016/j.dcm.2018.03.003
Wildgen, W. (2004). The evolution of human language: Scenarios, principles, and cultural dynamics. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/aicr.57
Winkielman, P., Coulson, S., & Niedenthal, P. (2018). Dynamic grounding of emotion concepts. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 373(1752), 20170127. https://doi.org/10.1098/rstb.2017.0127
Yanal, R. J. (1999). Paradoxes of emotion and fiction. Penn State University Press.
Zusak, M. (2019). Bridge of Clay. Black Swan.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Андрій Безруков, Оксана Боговик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
