Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: «Легенда про Ондаля»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.1.6Ключові слова:
корейсько-український переклад, корейський нарратив, перекладознавчий аналіз, коментований переклад, легенда про Ондаля, Самґук Саґі, корейська літератураАнотація
«Легенда про Ондаля» належить до одного з найдавніших творів корейської літературної традиції. Написана у XII ст. китайськими ієрогліфами, нині вона існує в багатьох інтерпретаціях і досі залишається об’єктом наукового аналізу та джерелом художнього натхнення. У роботі запропоновано переклад українською мовою однієї із сучасних інтерпретацій зазначеного корейського наративу. Предметом аналізу є перетворення, які відбуваються з твором: його стилістичними та виражальними засобами тощо. Таким чином, у праці аналізується процес прийняття рішень із відбору певних ресурсів на матеріалі перекладу легенди. Мета такого підходу — показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що розвідка не має на меті провести вичерпний аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання корейського тексту, а зосереджується тільки на деяких прикладах. Тож аналіз лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прийняття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором. У роботі було застосовано методи зіставного і порівняльного аналізу з метою опрацювання форм та варіантів перетворень і трансформацій.
У результаті аналізу морфемного і лексичного рівня виразності, культурем (архаїзмів) і топонімів, тропів і фігур мовлення, усталених виразів і фразеологізмів, пареміології в тексті оригіналу та перекладі обґрунтовано рішення перекладача, покликане відтворити образність першоджерела в притаманний мові перекладу спосіб. З огляду на стабільний розвиток кореєзнавчих студій в Україні, а також на дедалі більшу увагу до корейської мови, літератури та культури можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях із художнього перекладу літератури Країни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність праці пояснюється практичними потребами філологічної кореїстики, а новизна — майже повною відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися відповідними коментарями.
Завантаження
Посилання
Baker, M. (1992). In other words: a coursebook on translation. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203327579
Baker, M., & Saldanha, G. (2009). Routledge Encyclopedia of Translation Studies. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203872062
Grossman, E. (2010). Why Translation Matters. Yale University Press.
Jeong, G. (1996). Yeokju Samguksagi [Samguk Sagi with annotations]. Hangukjeongsinmunhwayeonguwon [Korean Institute for Research on Culture and Spirituality].
Lee, K. (1999). Pyeongganggongju-wa <Gyeonghui>-ui sam yeongu [A study on the lives of Princess Pyunggang and Kyunghee], Hangungmunhangnonchong, 25, 291–314. https://doi.org/10.1080/036012799267891
Miller, C. (2005). Translating Biblical Proverbs in African Cultures: Between Form and Meaning. The Bible Translator, 56(3), 129–144. https://doi.org/10.1177/026009350505600303
Miller-Naudé, C. & Naudé, J. (2010). The translator as an agent of change and transformation: The case of translating biblical proverbs. Old Testament Essays, 23(2), 306–321.
Munhwajaecheong [Cultural Heritage Asministration]. (2012). Chungcheonggwon munhwayusan-gwa geu salm-ui iyagi [The cultural heritage of the Chungcheong region and its narratives], Cheongju-si, Chungcheongbukdomunhwajaeyeonguwon.
Paz, O. (1971). Traducción: literatura y literalidad. Tusquets.
Savin, C. (2018). “Ready for Anything That Comes my Way.” Twelve Poems by Vasile Baghiu”. The AALITRA Review: A Journal of Literary Translation, 13, 102–112.
Venuti, L. (2013). Translation Changes Everything: Theory and Practice. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203074428
Voeltz, F., & Kilian-Hatz, C. (2001). Ideophones. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/tsl.44
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Андрій Рижков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
