Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби Незалежності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.1

Ключові слова:

наратив, сучасна українська література, історична травма, культурна пам’ять, національна ідентичність, мовчання

Анотація

Актуальність статті зумовлена необхідністю літературознавчого дослідження творів сучасної української прози, зосереджених на проблемі впливу історичної травми на процес становлення ідентичності, у контексті новітніх набутків студій ідентичності, травми й пам’яті. Дослідження має на меті проаналізувати роль феноменів мовчання й говоріння як форм репрезентації історичних травм України XX століття у творах вітчизняної прози доби незалежності. Методологію аналізу становлять студії пам’яті, студії травми й студії ідентичності, а також постколоніальний підхід до аналізу художніх явищ. Предметом дослідження є форми репрезентації історичної травми в аналізованих текстах через комунікативні феномени мовчання й говоріння. У результаті дослідження основними формами репрезентації травми у творах вважаються такі: зосередження уваги на фізично німих унаслідок пережитих травм персонажах; показ персонажів, які замовчують власні травми — свідомо або внаслідок неусвідомлених комунікативних блоків; відображення хронологічно тяглого процесу формування в протагоніста внутрішнього табу на висловлювання соціально небажаних думок; увага до ситуації утрати пам’яті, яка унеможливлює розуміння персонажем власної ідентичності; використання сюжетотвірного потенціалу таємниці, створення саспенсу завдяки смисловим лакунам в оповіді; «камуфлювання» ключової для наративу твору історії про травму під незначну побічну оповідь, використання ненадійної нарації, яка стимулює читача до власної верифікації отриманих фактів і до власних висновків щодо значення історичної травми в індивідуальній життєвій історії персонажа. Новизна дослідження полягає в розгляді новітніх художніх творів, які репрезентують історичні травми XX століття, крізь призму комунікативних феноменів мовчання й говоріння. Зв’язки історичної травми зі становленням індивідуальної й національної ідентичності, втіленим в українському художньому дискурсі доби незалежності, являють собою цікаву перспективну проблему для подальших літературознавчих досліджень.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна Гребенюк, Запорізький державний медичний університет

Доктор філологічних наук, професор кафедри культурології та українознавства

Посилання

Alexander, J. C. (2004). Toward a Theory of Cultural Trauma. In J. C. Alexander [et al.] Cultural Trauma and Collective Identity (pp. 1–30). University of California Press. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.003.0001

Amelina, V. (2017). Dim dlia Doma [Dom’s Dream Kingdom]. Vydavnytstvo Staroho Leva.

Assman, A. (2012). Prostory spohadu. Formy transformatsii kulturnoi pamiati [Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory]. Nika-Tsentr.

Babkina, K. (2019). Mii did tantsiuvav krashche za vsikh: Opovidannia [My Grandfather Danced the Best: Short Stories]. Vydavnychyi dim “Komora”.

Caruth, C. (1996). Unclaimed Experience: Trauma, Narrative, and History. John Hopkins University Press.

Craps, S., & Buelens, G. (eds.). (2008) Introduction: Postcolonial Trauma Novels. Studies in the Novel (special double issue), 40, 1–12. https://doi.org/10.1353/sdn.0.0008

Dalenberg, C. J., Straus, E., & Carlson, E. B. (2017). Defining Trauma. In S. N. Gold (Ed.), APA handbook of trauma psychology: Foundations in knowledge (pp. 15–34). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/0000019-002

Danieli, Y. (1998). Introduction: History and conceptual foundations. In Y. Danieli (Ed.), International handbook of multigenerational legacies of trauma (pp. 1–17). Plenum Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-5567-1_1

Dodonova, V. (2019). Istorychna travma: sproba definitsii. Kulturolohichnyi visnyk: Naukovo-teoretychnyi shchorichnyk Nyzhnoi Naddniprianshchyny, 39, 1, 45–51. https://doi.org/10.26661/2413-2284-2019-1-39-06

Eyerman, R. (2013). Social theory and trauma. Acta Sociologica, 56(1), 41–53. https://doi.org/10.1177/0001699312461035

Genette, G. (1998). Granitsy povestvovatelnosti [Borders of Narrativity]. In G. Genette. Figury.Vol. 2 (pp. 283–298). Izd-vo im. Sabashnikovykh.

Hirsch, M. (1997). Family frames: Photography, narrative, and postmemory. Harvard University Press.

Hornostai, P. (2012). Kolektyvna travma ta hrupova identychnist. Psykholohichni perspektyvy [Collective Trauma and the Group Identity. Psychological Prospects]. Spetsialnyi vypusk: Aktualni problemy psykholohii malykh, serednikh ta velykykh hrup. Vol. 2. Problema tsilisnosti suspilstva, hrupy ta osobystosti, 89–95. http://gorn.kiev.ua/publ81.htm

Hundorova, T. (2014). Postkolonialnyi roman heneratsiinoi travmy ta postkolonialne chytannia na skhodi Yevropy [Postcolonial Novel of the Generational Trauma and Postcolonial Reading at the East of Europa]. In T. Hundorova, & A. Matusiak (Eds.), Postkolonializm. Heneratsii. Kultura (pp. 26–44). Laurus.

Kalí, T. (1996). Worlds of Hurt: Reading the Literatures of Trauma. Cambridge University Press.

Kis, O. (2010). Kolektyvna pamiat ta istorychna travma: teoretychni refleksii na tli zhinochykh spohadiv pro Holodomor [Collective Memory and Historical Trauma: Theoretical Reflections against the Background of the Women Memories about the Holodomor]. In H. Hrinchenko, & N. Khanenko-Frizen (Eds.), U poshukakh vlasnoho holosu: Usna istoriia yak teoriia, metod, dzherelo: Zb. nauk. prats (pp. 171–191). Skhidnyi instytut ukrainoznavstva im. Kovalskykh.

LaCapra, D. (2014). Writing History, Writing Trauma. Johns Hopkins University Press.

Naidonova, L. (2012). Istorychna travma spilnoty: yak nashchadkam pamiataty trahichne? [Historical Trauma of a Society: How Descendants can Remember the Tragic?] Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota: nauk.-prakt. osvitno-metod. zhurnal, 2, 48–55.

Ohiienko, V. (2018). Holodomor studies i trauma studies: teoriia ta perspektyvy doslidzhen [Holodomor Studies and Trauma Studies: Theory and Research Prospects]. Mizhdystsyplinarnyi chasopys Studii holodomoru. https://www.holodomorstudies.com/discussion2.html

Polishchuk, Ya., & Pukhonska, O. (2021). Sobaka yak sposterihach i svidok istorii (za romanom Viktorii Amelinoi “Dim dlia Doma”) [The Dog as Observer and Witness of History [by the Novel of Viktoria Amelina “Home for Dom”)]. Poznańskie Studia Slawistyczne, 20, 143–157. https://doi.org/10.14746/pss.2021.20.8

Sniadanko, N. (2005). Sezonnyi rozprodazh blondynok. Lileia-NV. https://tarnawsky.artsci.utoronto.ca/rescentre/slavic/ukr/408/Sniadanko-Didova.pdf

Stampfl, B. (2014). Parsing the Unspeakable in the Context of Trauma. In M. Balaev (Ed.), Contemporary Approaches in Literary Trauma Theory (pp. 15–41). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137365941_2

Sztompka, P. (2004). The Trauma of Social Change. In J. C. Alexander [et al.], Cultural Trauma and Collective Identity (pp. 155–195). University of California Press. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.003.0005

The encyclopedia of psychological trauma / ed. by Gilbert Reyes, Jon D. Elhai, Julian D. Ford. (2008). John Wiley & Sons.

Vasylenko, V. (2016). Modyfikatsiia travmy v ukrainskii epihratsiinii prozi druhoi polovyny 20 stolittia [The modification of the Trauma in Ukrainian Emigration Prose of the second half of the 20th century] (Thesis of Candidate of philological sciences, National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Institute of Literature).

Veshchykova, O. (2022). Asymetriia pamiati i spohadiv u khudozhnomu tvori: naratolohichnyi aspect [The Asymetry of Memory and Memories in Fiction: Narratological Aspect]. Synopsys: tekst, kontekst, media, 28(2), 46–53. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.1

Zabuzhko, O. (2000). Polovi doslidzhennia z ukrainskoho seksu [Fieldwork in Ukrainian Sex]. Fakt.

Zabuzhko, O. (2009). Muzei pokynutykh sekretiv [The Museum of Abandoned Secrets]. Fakt.

Downloads


Переглядів анотації: 179

Опубліковано

2022-10-31

Як цитувати

Гребенюк, Т. (2022). Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби Незалежності. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(3), 104–112. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.1

Номер

Розділ

Історія літератури як структура