Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою
(коментар до кількох щоденникових записів)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.6Ключові слова:
щоденник, коментар, тлумачення, коло читання, періодикаАнотація
Предмет дослідження у пропонованій статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельний перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну країну, її політичний устрій, культуру. Великий пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, ймовірно, запам’яталася Шевченкові.
Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнаний із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статей Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увійшли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших його сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка йдеться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієрейській службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи.
Завантаження
Посилання
Biblioteka puteshestviy dlya malenkikh chitateley. Puteshestvie vokrug sveta Dyumon-Dyurvilya [...]. Spb. 1850 (1850) [Travel library for young readers. Dumont d'Urville’s trip around the world [...]. St. Petersburg. 1850]. Sovremennik, XXII, 8, 45.
Bodyanskiy, O. M. (2006). Dnevnik, 1852–1857 [The Diary]. Russkiy mir; Zhizn i mysl.
Boron, O. (2017). Spadshchyna Kobzaria Darmohraia: dzherela, typolohiia ta intertekst Shevchenkovykh povistei [The Legacy of Kobzar Darmohrai. Sources, Typology and Intertexts in Shevchenko’s Prose]. Krytyka.
Boron, O. (2022). Chy znav Taras Shevchenko frantsuzku movu? [Could Taras Shevchenko speak french?] In: Boron, O. Nizhe tii komy… Studii nad Shevchenkovoiu tvorchistiu [Don’t Miss Even a Comma… Studies on Shevchenko]. Krytyka, 31–37.
Dal, V. I. (1862). Poslovitsy russkogo naroda. Sb. poslovits, pogovorok, recheniy, prisloviy, chistogovorok, pribautok, zagadok, poveriy i proch. [Proverbs of the Russian people. Collection of proverbs, sayings, replicas, household words, tongue-twisters, jokes, riddles, beliefs, etc.]. Imp. O-vo istorii i drevnostey ros. pri Mosk. un-te.
Dyumon-Dyurvil, Zh. S. S. (1836). Vseobshchee puteshestvie vokrug sveta [Universal trip around the world]. Part 4. V tipografii Avgusta Semena, pri Imperatorskoy Mediko-khirurgicheskoy akademii.
Fedoruk, O. (2013). Stattia Volodymyra Miiakovskoho pro henezu Shevchenkovoho psevdonima Kobzar Darmohrai [Volodymyr Miyakovsky’s article on the genesis of Shevchenko’s pseudonym Kobzar Darmohray]. Slovo i Chas, 1, 42–45.
[Gaevskiy, V. P.] (1851). Zapiski Vasiliya Mikhaylovicha Golovnina v plenu u yapontsev [...]. SPb. 1851. Zapiski flota kapitana Rikorda [...]. SPb. 1851 [Notes of Vasily Mikhailovich Golovnin in Japanese captivity [...]. St. Petersburg. 1851. Captain Ricord’s Fleet Notes [...]. St. Petersburg. 1851]. Sovremennik, XXX, 11, 1–22.
Golovnin, V. M. (1816). Zapiski flota kapitana Golovnina o priklyucheniyakh ego v plenu u yapontsev. V 1811, 1812 i 1813 godakh. S priobshcheniem zamechaniy ego o Yaponskom gosudarstve i narode [Fleet Captain Golovnin’s notes about his adventures in Japanese captivity in 1811, 1812 and 1813. With the addition of his comments about the Japanese state and the people]. V Morskoy tipografii.
Golovnin, V. M. (1851). Zapiski Vasiliya Mikhaylovicha Golovnina v plenu u yapontsev v 1811, 1812 i 1813 godakh i zhizneopisanie avtora [Fleet Captain Golovnin’s notes about his adventures in Japanese captivity in 1811, 1812 and 1813]. Tip. N. Grecha.
Goncharov, I. (1855). Russkie v Yaponii v kontse 1853 i v nachale 1854 godov. Statya I [Russians in Japan at the end of 1853 and at the beginning of 1854. Article I]. Morskoy sbornik, XVIII, 9, 14–85.
Goncharov, I. A. (1986). Fregat «Pallada». Ocherki puteshestviya v dvukh tomakh [Frigate ‘Pallada.’ Voyage essays in two volumes]. Nauka.
Goncharov, I. A. (1997). Polnoe sobranie sochineniy i pisem v 20 tomakh. T. 2. Fregat «Pallada». Ocherki puteshestviya v dvukh tomakh [Complete works and letters in 20 volumes. Vol. 2. Frigate ‘Pallada.’ Voyage essays in two volumes.]. Nauka.
Goncharov, I. A. (2000). Polnoe sobranie sochineniy i pisem v 20 tomakh. T. 3. Fregat «Pallada». Materialy puteshestviya. Ocherki. Predisloviya. Ofits. dokumenty ekspeditsii [Complete works and letters in 20 volumes. Vol. 3. Frigate ‘Pallada’: Voyage materials. Essays. Introductions. Official expedition documents]. Nauka.
Korsh, Ye. F. (1852). Yaponiya i yapontsy. Statya chetvertaya i poslednyaya [Japan and the Japanese. Article four and the last one]. Sovremennik, XXXVI, 12, 87–106.
[Kulesh, P.] Nikolay M. (1852). Aleksey Odnorog. Sovremennik, XXXVI, 12, 61–140; (1853). XXXVII, 1, 9–78; 2, 161–224.
Puteshestvie vokrug sveta [...]. Izd. pod rukovodstvom Dyumon-Dyurvilya [...]. Spb., 1843. [...] (1844) [Trip around the world [...]. Ed. directed by Dumont d'Urville [...]. St. Petersburg. 1843. [...]]. Otechestvennye zapiski, XXXIII, 4, 64–66.
Shevchenko, T. (1931). Dnevnik [The Diary]. Academia.
Shevchenko, T. (2001). Dnevnik [The Diary]. Orenburgskaya guberniya.
Shevchenko, T. (2014). Shchodennyk [The Diary]. Savchuk O. O.
Shevchenko, T. H. (2003a). Povne zibrannia tvoriv u 12 tomakh. T. 4. Povisti [Complete works in 12 volumes. Vol. 4. Stories.]. Naukova dumka.
Shevchenko, T. H. (2003b). Povne zibrannia tvoriv u 12 tomakh. T. 5. Shchodennyk. Avtobiohrafiia. Statti. Arkheolohichni notatky. «Bukvar yuzhnorusskyi». Zapysy narodnoi tvorchosti [Complete works in 12 volumes. Vol. 5. Diary. Autobiography. Articles. Archaeological notes. ‘South Russian Primer. ’ Records of folk art]. Naukova dumka.
Shevchenko, T. H. (2003c). Povne zibrannia tvoriv u 12 tomakh. T. 6. Lysty. Darchi ta vlasnytski napysy. Dokumenty, skladeni T. Shevchenkom abo za yoho uchastiu [Complete works in 12 volumes. Vol. 6. Letters. Gift and ownership inscriptions. Documents drawn up by T. Shevchenko or with his participation]. Naukova dumka.
Sulyma, M. (2019). Do tlumachennia kilkokh shchodennykovykh zapysiv Tarasa Shevchenka [To the interpretation of several Taras Shevchenko’s diary entries]. In: Khudozhnii svit Tarasa Shevchenka i suchasnist. Vydavets Chabanenko Yu. A., 173–180.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олександр Боронь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
