Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн-ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.6

Ключові слова:

ньюзмейкер, онлайн-ЗМІ, медіасередовище, новини, повномасштабне вторгнення

Анотація

У статті вивчається динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських провідних незалежних онлайн медіа, оскільки це дає змогу зрозуміти особливості цифрового медійного середовища та специфіку його трансформації під час повномасштабного вторгнення. Розвиток сучасних ЗМІ зумовлює «гібридна медіасистема» за А. Чадвіком (Chadwick  2013). Під впливом цифровізації, соціальних мереж та нових медіа масмедіа змінюються. ЗМІ вже не є першими, хто виробляє новини, збільшується їхня залежність від влади та лідерів думок, натомість влада може обійтися без ЗМІ для того, щоб поширювати повідомлення для суспільства. Окрім того, кількість уваги, яку аудиторії готові приділяти новинам, спадає, а масмедіа вже звертаються не стільки до масової аудиторії, скільки до розрізнених аудиторій, які в цифровому середовищі об’єднуються довкола обговорення власних інтересів та потреб.  Проте ці особливості розвитку ЗМІ не враховують медіасередовище, що трансформується під впливом повномасштабного вторгнення. Тому метою дослідження є проаналізувати динаміку присутності ключових ньюзмейкерів в онлайнових масмедіа та виявити особливості трансформації українського цифрового медійного середовища під час повномасштабного вторгення РФ. Для того, щоб досягти мети, запропоновано автоматизований алгоритм моніторингу контенту ЗМІ (мова Python). Матеріалом для дослідження стали заголовки провідних якісних українських ЗМІ: «Українська правда» (50200 заголовків) та «Дзеркало тижня» (41328) за жовтень 2021 – жовтень 2022. Встановлено, що до повномасштабного вторгнення у медіа були практично відсутні постійні популярні ньюзмейкери, які б були готові генерувати меседжі для масмедіа. В основному через ЗМІ поширювалися повідомлення, що стосувалися «ковіду». Після 24 лютого у перший період на перший план вийшов Зеленський, популярність якого значно зросла. Також з’явилися й інші офіційні джерела: Генштаб та ОДА, щоб контролювати порядок денний як на загальнонаціональному, так і регіональному рівні. Проте ЗМІ так само залежали від передруків, як і до повномасштабного вторгнення. Із часом увага до Зеленського спала, а також з’явилася потреба аналітики війни. Поряд із офіційними джерелами з’явилося й одне незалежне.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Наталія Стеблина, Донецький національний університет імені Василя Стуса

Доктор політичних наук, професорка кафедри журналістики та соціальних комунікацій

Посилання

Bennett, L., Breunig, C., & Givens, T. (2008). Communication and political mobilization: Digital media and the organization of anti-Iraq war demonstrations in the U.S. Political Communication, 25(3), 269–289. https://doi.org/10.1080/10584600802197434

Blassnig, S., Ernst, N., Buchel, F., Engesser, S., & Esser, F. (2019). Populism in online election coverage. Journalism Studies, 20(8), 1110–1129. https://doi.org/10.1080/1461670X.2018.1487802

Broersma, M., & Graham, T. S. (2013). Twitter as a news source: How Dutch and British newspapers used tweets in their news coverage, 2007–2011. Journalism Practice, 7(4), 446–464. https://doi.org/10.1080/17512786.2013.802481

Chadwick, A. (2011). The political information cycle in a hybrid news system: The British Prime Minister and the “Bullygate” affair. International Journal of Press/Politics, 16(1), 3–29. https://doi.org/10.1177/1940161210384730

Davis, R., Baumgartner, J., Francia, P., & Morris, J. (2009). The internet in U.S. election campaigns. In A. Chadwick, & P. Howard (Eds.). Routledge Handbook of Internet Politics (pp. 13–24). Routledge.

Dhavan, S., Friedland, L., Wells, C., Kim, Y., & Rojas, H. (2012). Communication, consumers, and citizens: Revisiting the politics of consumption. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 644, 6–18. https://doi.org/10.1177/0002716212456349

Ernst, N., Esser, F., Blassnig, S., & Engesser, S. (2019). Favorable opportunity structures for populist communication: Comparing different types of politicians and issues in social media, television and the press. The International Journal of Press/Politics, 24(2), 165–188. https://doi.org/10.1177/1940161218819430

Genovese, F. (2019). International Crises and Political Patterns of Papal Tweets. Political Science & Politics, 52(1), 7–13. https://doi.org/10.1017/S1049096518001087

Goldhaber, M. (1997). The attention economy and the net. First Mind. https://doi.org/10.5210/fm.v2i4.519

Gustafsson, N. (2010). This time it’s personal: social networks, viral politics and identity management. In D. Riha, A. & Rodopi (Eds.). Emerging practices in cyberculture and social networking (pp. 3–24). Brill.

IMI. (2021, September 29). Bilyi spysok: 10 media, shcho staly naiiakisnishymy [Whitelist: 10 media that became the highest quality]. IMI. https://imi.org.ua/monitorings/bilyj-spysok-10-media-shho-staly-najyakisnishymy-i41541

Internews. (2022, November). Ukrainski media, stavlennia ta dovira u 2022 r. []. Internews. https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2022.pdf

López-Rabadán, P., & Mellado, C. (2019). Twitter as a space for interaction in political journalism. Dynamics, consequences and proposal of interactivity scale for social media. Communication & Society, 32(1), 1–18. https://doi.org/10.15581/003.32.1.1-18

Meraz, S., & Papacharissi, Z. (2013). Networked gatekeeping and networked framing on #Egypt. The International Journal of Press/Politics, 18(2), 138–166. https://doi.org/10.1177/1940161212474472

Richards, B. (2011). The Twitter effect: Social media and the news. Balancing profitability and sustainability: Shaping the future of business, 18(2), 618–624.

Schroeder, R. (2018). Social theory after the internet media, technology and globalization. UCL Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt20krxdr

Thompson, J. (2005). The new visibility. Theory Culture & Society, 22(6), 31–51. https://doi.org/10.1177/0263276405059413

Villar, S., & María, J. (2019). The use of blogs as social media tools of political communication: citizen journalism and public opinion 2.0. Communication & Society, 32(1), 39–55. https://doi.org/10.15581/003.32.1.39-55

Downloads


Переглядів анотації: 32

Опубліковано

2022-12-25

Як цитувати

Стеблина, Н. (2022). Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн-ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(4), 218–224. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.6

Номер

Розділ

Медіа та віртуальна реальність