Поетичний перформанс як метод актуалізації поезії Лесі Українки
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.2Ключові слова:
Леся Українка, українська поезія, поетичний перформанс, перформанс, заснований на поезії, відеоперформанс, «Contra spem spero!»Анотація
Об‘єктом дослідження є поетичний перформанс як продуктивний метод актуалізації поезії, що дозволяє створити широкий спектр індивідуальних інтерпретацій одного вірша через унікальний особистий досвід митця-перформера. Поетичний перформанс — це перформанс, у якому домінують поетичні засоби (письмові та/або усні слова). Претекст для поетичних виступів необов’язковий, оскільки поетичний текст може бути створений під час поетичного виступу ex nihilo. Натомість усі перфоманси, засновані на поезії, мають претексти, які використовуються як відправні точки. Проте використання самої поезії під час виступу не є обов’язковим. Проблема дослідження полягає в осмисленні точок дотику між поетичним перформансом і перформансом, заснованим на поезії. Мета статті — проаналізувати актуалізацію поезії Лесі Українки засобами сучасного перформансу. Для досягнення мети використано інтертекстуальний та інтермедіальний методи дослідження.
Результати дослідження. Два розглянутих у дослідженні сучасні перформанси українських митців (перформанс «Без назви» (2014) Ярини Шумської та відеоперформанс «Contra Spem Spero!» (2020) Ксенії Кисиличин) мають спільний претекст (вірш «Contra spem spero!» Лесі Українки), але створюють різні смислові поля. Ці перформанси не лише підкреслюють помітність і важливість претексту, а й виокремлюють певні його рядки та образи як найбільш актуальні для певного часу (і для певного митця-перформера), ті частини оригінального тексту, які сучасні митці обирають для власного (фізичного) «проживання» й переосмислення за посередництвом медій мистецтва перформансу. Зв’язок між претекстом і перформансом не зникає, навіть якщо на перший погляд він може здатися розмитим. Це дає можливість глядачеві створити несподівані асоціації та інтерпретації як перформансу, так і претексту, розширити межі інтерпретаційного поля тексту, поглянути на нього під іншим кутом.
Завантаження
Посилання
Bakanurskyi, A. (2009). Maidannyi performans Serednovichchia [Square performance of the Middle Ages]. Mystetstvoznavstvo Ukrainy, 10, 112–117.
Bryzgel, A. (2017). Performance art in Eastern Europe since 1960. Manchester University Press. https://doi.org/10.7765/9781526115607
Carlson, M. (2008). Performance: a critical introduction. Routledge.
Dni mystetstva performans u Lvovi 2008–2014. (2014) [The Days of Performance Art in Lviv 2008–2014].
Gladun, D. (2020a). Vstup do teorii poetychnoho performansu v Ukraini. Istoriia teorii performansu [An introduction to Ukrainian poetry performance theory. Performance theory history]. In Ucrainica ІХ: současná ukrajinistika : problémy jazyka, literatury a kultury : sborník přispěvků (pp. 262–266).
Gladun, D. (2020b). Osoblyvosti poetychnoho performansu na Seminari tvorchoi molodi (2015–2020) [Features of poetry performance at the Seminar of creative youth (2015–2020)]. In Filolohiia ta linhvistyka u suchasnomu sviti. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Zaporizhzhia, 28–29 serpnia 2020 r. (pp. 19–22).
Gladun, D. (2020c). Poetychnyi performans i poetychni chytannia: tochky dotyku [Poetry performance and poetry reading: touching points]. Zakarpatski filolohichni studii, 14(2), 157–161. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.14-2.29
Goldberg, R. (2006). Performance Art from Futurism to the Present. Themes&Hudson.
Kysylychyn, K. (2020, November 2). Facebook message to author.
MON. (2020, October 28). Navchalni prohramy dlia 10–11 klasiv [Curricula for 10–11 grades]. Ministry of Education and Science of Ukraine (Access). https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
Panasiuk, Lesyk. (2020, November 1). Facebook message to author.
Pylypchuk, M. (2017, April 26). Vesnianyi performans lutskykh mystkyn u halerei mystetstv. [“Spring performance of women-artists from Lutsk in Art Gallery”]. Volynski novyny. https://www.volynnews.com/news/culture/vesnianyy-performans-lutskykh-mystkyn-u-halereyi-mystetstv/#comment_num_680228
Schechner R. (2005). Performance theory. Taylor & Francis e-Library. https://doi.org/10.4324/9780203426630
Shapoval, M. (2009). Intertekst u svitli rampy [Intertext in the light of ramp]. Autograph.
Shumska, Ya. (2018, September 21). Interview to the author.
Shumska, Ya. (2020, June 19). Facebook message to author.
Skupeyko, L. (2008). Lesia Ukrainka i (anty)narodnytstvo [Lesia Ukrayinka and (anti)narodism]. Slovo i chas, 12, 48–55.
Ukrainka, Lesia. (1968). Shorter Poems. Vira Rich (Tr.). In Lesia Ukrainka. Life and Work. Selected Works (pp. 256–259). University of Toronto Press. https://doi.org/10.3138/9781442656932-011
Ukrainka, Lesia. (1981). Hope. Gladys Evans (Tr.). Dnipro Publishers.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Дарина Гладун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
