Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.2.8Ключові слова:
поезія війни, комунікація, воєнна лексика, епітет, порівняння, символ, метафораАнотація
Актуальність дослідження полягає в потребі осмислити репрезентацію феномена війни в сучасній українській поезії. Наукова новизна результатів дослідження зумовлена виокремленням засобів образотворення, за допомогою яких у поезії воєнного часу відображено реакцію на повномасштабне вторгнення РФ та процеси долання травматичного досвіду й демонтажу колоніальних світоглядних структур і наративів. Героями сучасних поетичних творів є військові, волонтери, біженці, представники різних вікових категорій і релігійних переконань, при цьому лейтмотивом творчості стають, з одного боку, біль, страх і трагізм, а з другого — подвиг Збройних сил України та звичайних українців, їхнє спільне прагнення перемогти агресора. Мета статті — схарактеризувати зображально-виражальні засоби сучасної поезії про війну, її символіку, лексико-семантичне наповнення. У дослідженні використано методи структурно-семантичного й контекстного аналізу, інтерпретаційний та описовий методи. Механізмом виявлення образності став асоціативний рівень творів.
У результаті дослідження виокремлено образно-лексичні особливості віршованих творів, які з’явилися у відкритому доступі під час повномасштабної агресії РФ. Окреслено стилістичні функції епітетів, порівнянь, метафор війни, які актуалізують емоційні оцінки та конкретно-чуттєві асоціації автора і читача. Схарактеризовано символічний світ поезії війни, виділено відповідні концепти, які його конструюють: «дім», «світло», «місто», «небо», «пітьма» («ніч»), «зима», «лютий» тощо. У складі зображально-виражальних засобів у нових контекстах слова набувають лексичних значень, які тільки частково збігаються із зафіксованими в словниках. Індивідуально-авторські епітети, метафори, порівняння й інші тропи містять асоціації з реаліями воєнного часу, а також хроніками новинних зведень; поети, які безпосередньо воюють, змальовують картини воєнних дій, свідками й учасниками яких вони стали, поетизують тему побратимства. Образна система поетичних творів характеризується оказіональністю, експресивністю, є засобом художньої комунікації, виконує естетичну, когнітивну й комунікативну функції. Вірші про війну породжують нові концептуальні сенси та, безумовно, уже стали невід’ємною частиною національно-визвольної боротьби українців, тому їхній проблемно-тематичний спектр і зображально-виражальні засоби потребують подальших досліджень.
Завантаження
Посилання
Bybyk, S. (2020). “Litopystsi ne shkoduvatymut dlia nas epitetiv z vidtinkom chervonoho” (epitetyka “Virshiv z viiny” Borysa Humeniuka) [“The chroniclers will not spare epithets with a shade of red for us” (epithet “Poems from the War” by Borys Humenyuk]. Kultura slova, 92, 22–35. https://doi.org/10.37919/0201-419X-2020.92.2
Jomini, A. Mendell, G., & Craighill, W. (2007). The art of war. Courier Corporation.
Kolosova, O. (2020). Skhid i zakhid ziednala poeziia: linhvokhudozhnii obraz viiny [East and West were connected by poetry: the language and artistic image of war]. Ukrainskyi svit u naukovykh paradyhmakh, 7, 170–172.
Krechetova, D. (2022, April 6). 80 % — optymistychni. Portal “Poeziia vilnykh” zibrav ponad 10 tysiach virshiv pro viinu. [80 % are optimistic. The “Poetry of the Free” portal has collected over 10,000 poems about the war]. Ukrainska Pravda. Zhyttia. https://life.pravda.com.ua/culture/2022/04/6/248129
Machulin, L. (2022). Natsionalni arkhetypy yak modus poezii sprotyvu v rosiisko-ukrainskii viini [National archetypes as a mode of resistance poetry in the Russian-Ukrainian war]. Kultura Ukrainy, 77, 19–27. https://doi.org/10.31516/2410-5325.077.02
Malenko, O. (2016). Rytoryka viiny v suchasnomu ukrainskomu poetychnomu dyskursi [Rhetoric of war in modern Ukrainian poetic discourse]. Ukrainskyi svit u naukovykh paradyhmakh, 3, 105–113.
Pastukh, T. (2022, July 27). Poeziia v chas viiny [Poetry in time of war]. Zbruc. https://zbruc.eu/node/112646
Poeziia vilnykh (2022). [Poetry of the free]. Min-vo kultury ta informatsiinoi polityky Ukrainy. https://warpoetry.mkip.gov.ua
Polishchuk, Ya. (2016). ArsMasacrae, abo Pro te, chy ye poeziia na viini [ArsMasacrae, or Whether there is poetry in war]. Slovo i Chas, 7, 3–11.
Pukhonska, O. (2017). “Viina pislia viiny”, abo Volyn u literaturnii versii pamiati (za romanamy A. Kokotiukhy “Chervonyi” ta “Chornyi lis”) [“War after war”, or Volhynia in the literary version of memory (based on the novels “Red” and “Black Forest” by A. Kokotyukha)]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia filolohichna, 65, 71–74.
Pukhonska, O. (2022). Poza mezhamy boiu. Dyskurs viiny v suchasnii literature [Outside of combat. Discourse of war in modern literature]. Dyskursus.
Romanenko, O. (2022). Ukrainian video poetry as an aesthetic phenomenon of the modern literary process. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, 31(1), 61–65. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.12
Shamsaeefard, M., Fumani, M. R. F. Q., & Nemati, A. (2013). Strategies for Translation of Similes in Four Different Persian Translations of “Hamlet”. Linguistics and Literature Studies, 1(3), 164–168. https://doi.org/10.13189/lls.2013.010305
Stetsyk, M. (2017). Poeziia viiny v linhvostylistychnomu vymiri [The poetry of war in the linguistic-stylistic dimension]. Ridne slovo v etnokulturnomu vymiri, 3, 342–352. https://doi.org/10.24919/2411-4758.2017.110621
Tsepkalo, T. (2008). Linhvopoetychni zasoby u poezii B.‑I. Antonycha [Lingupoetic means in the poetry of B.‑I. Antonych]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Linhvistyka”, VIII, 316–321.
Yermolenko, S., & Ishchuk, H. (2018). Spetsyfika porivnialnykh konstruktsii u systemi suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy (na materiali prozy Yuriia Andrukhovycha) [The specificity of comparative constructions in the system of the modern Ukrainian literary language (based on the prose material of Yury Andruhovych)]. Mova. Svidomist. Kontsept, 8, 59–61.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Світлана Фіялка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
