Гендерна специфіка простору війни в романі Тамари Горіха Зерня «Доця»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.7

Ключові слова:

феміністична критика, жіночий воєнний роман, хронотоп окупації, топос Донецька, мілітарний простір, свій і чужий, жіночий простір, гендерна семантика

Анотація

Актуальність цієї розвідки зумовлена потребою детального дослідження в сучасній літературі жіночих воєнних романів, що художньо осмислюють події російсько-української війни та репрезентують їх із позиції жіночого досвіду. Акцент на жіночій літературі є важливим, адже кількісно представленими залишаються здебільшого студії, присвячені чоловічій воєнній прозі. Дослідження хронотопу в мілітарній літературі актуальне з огляду на його участь у формуванні образу воєнної картини світу. Особливий інтерес становить тема кореляції між простором і гендером у жіночій воєнній прозі, до якої зверталися іноземні дослідники, однак яка є недостатньо розробленою в українському літературознавстві. Мета статті — дослідити специфіку представлення мирного і воєнного художнього простору, його гендерну семантику в жіночому воєнному романі. Дослідження здійснене в теоретичних координатах феміністичної критики із застосуванням методів хронотопного та герменевтичного аналізу. Об’єктом дослідження став роман «Доця» Тамари Горіха Зерня. Предметом дослідження є гендерна специфіка простору, у якому розвивається його дія.

У результаті дослідження проаналізовано основні просторові модуси війни в романі, окреслено хронотоп окупації, для якого характерна застиглість часу, спустошення простору і неоднорідність впливу війни на окремі локуси. Виявлено, що фронт у романі становить «гіперпростір» без центру та чітких меж. Доведено, що письменниця відмовляється від поляризації простору на фронт і тил, а злочини війни відбуваються в традиційно фемінних локусах, що руйнує міф про жіночий простір як «безпечний». Аналіз образу Доці та інших персонажок роману довів, що жінки стають безпосередніми учасницями війни.

Наукова новизна полягає в дослідженні простору в романі Тамари Горіха Зерня з погляду феміністичних студій, що дало змогу простежити бачення письменницею мирного й воєнного простору, його фемінне й маскулінне семантичне забарвлення, й окреслити специфіку хронотопу окупації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Вікторія Тютюн, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Магістр філології

Посилання

Bondareva, O. (2023). Landshafty i toposy viiny u suchasnii ukrainskii dramaturhii [Landscapes and topos of war in modern Ukrainian drama]. Viina i literatura. Zbirnyk prats Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. 2728.04.2023 (pp. 55–72). https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45747

Carter, S. (1992). Reshaping the war experience: Women’s war fiction. Feminist Teacher, 7(1), 14–18.

Cooke, M. (1993). (Wo)-man, retelling the war myth. In M. Cooke & A. Woollacott (Ed.), Gendering war talk (p. 177–204). Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400863235.177

Cooke, M. (1997). Women and the war story. University of California Press. https://doi.org/10.1525/9780520918092

Gilbert, S. M. (1983). Soldier’s heart: Literary men, literary women, and the Great War. Signs: Journal of Women in Culture and Society, 8(3), 422–450. https://doi.org/10.1086/493984

Higonnet, M. R. (2018). Cassandra’s question: Do women write war novels? In M. R. Higonnet (Ed.), Borderwork. Feminist engagements with comparative literature (pp. 144–161). Cornell University Press. https://doi.org/10.7591/9781501723025-009

Horikha Zernia, T. (2023). Dotsia [Daughter]. Bilka.

Hrebeniuk, T. (2020). Roman “Dotsia” Tamary Horikha Zernia: stratehii tvorennia efektu spivprychetnosti [The novel by Tamara Horiha Zernia “Dotsya”: strategies of creating the effect of cooperation]. Studia Ukrainica Posnaniensia, 8(2), 203–213. https://doi.org/10.14746/sup.2020.8.2.16

Kharlan, O. (2024, October 8). Lektsiia profesora Olhy Kharlan “Misto u viini: urbanistychni koordynaty suchasnoi ukrainskoi prozy” [Lecture by Professor Olha Kharlan “The city in war: urban coordinates of Modern Ukrainian prose”] [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=3yVzOfim1Ms

Kolinko, M. (2017). Rozvidky kulturnoho porubizhzhia: border, boundary, frontier studies [Exploration of the cultural borderland: border, boundary, frontier studies]. Skhid, 2, 91–95. https://doi.org/10.21847/1728-9343.2017.2(148).102808

Korkishko, V. (2010). Chasoprostir yak formotvorcha katehoriia khudozhnoho tekstu [Chronotope as a formative category of a literary text]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii. Seriia: Linhvistyka i literaturoznavstvo, 13(1), 388–395. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17235

Leed, E. J. (1979). No man’s land. Combat and identity in World War I. Cambridge University Press.

Osadcha, M. (2019). Zhinochyi prostir i pytannia hendernykh rolei u turetskii literaturi XXI st [Woman space and issues of gender roles in Turkish literature of the XXI century]. Zakarpatski filolohichni studii, 7(1), 135–140.

Polishchuk, Ya. (2018). Hibrydna topohrafiia. Mistsia y ne-mistsia v suchasnii ukrainskii literature [Hybrid topography. Places and non-places in Modern Ukrainian literature]. Knyhy – ХХІ.

Pukhonska, O. (2021). Vid istorii do Donbasu: identychnisnyi prostir viiny v romani Tamary Horikha Zernia "Dotsia" [From the history to Donbas: identical space of the war in Tamara Horikha Zernia’s novel “Dotsia”]. Zakarpatski filolohichni studii, (15), 207–212. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/58269

Downloads


Переглядів анотації: 82

Опубліковано

25.12.2024

Як цитувати

Тютюн, В. (2024). Гендерна специфіка простору війни в романі Тамари Горіха Зерня «Доця». Синопсис: текст, контекст, медіа, 30(4), 287–296. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.7

Номер

Розділ

Практики інтерпретації художнього тексту