Гендерна специфіка простору війни в романі Тамари Горіха Зерня «Доця»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.7Ключові слова:
феміністична критика, жіночий воєнний роман, хронотоп окупації, топос Донецька, мілітарний простір, свій і чужий, жіночий простір, гендерна семантикаАнотація
Актуальність цієї розвідки зумовлена потребою детального дослідження в сучасній літературі жіночих воєнних романів, що художньо осмислюють події російсько-української війни та репрезентують їх із позиції жіночого досвіду. Акцент на жіночій літературі є важливим, адже кількісно представленими залишаються здебільшого студії, присвячені чоловічій воєнній прозі. Дослідження хронотопу в мілітарній літературі актуальне з огляду на його участь у формуванні образу воєнної картини світу. Особливий інтерес становить тема кореляції між простором і гендером у жіночій воєнній прозі, до якої зверталися іноземні дослідники, однак яка є недостатньо розробленою в українському літературознавстві. Мета статті — дослідити специфіку представлення мирного і воєнного художнього простору, його гендерну семантику в жіночому воєнному романі. Дослідження здійснене в теоретичних координатах феміністичної критики із застосуванням методів хронотопного та герменевтичного аналізу. Об’єктом дослідження став роман «Доця» Тамари Горіха Зерня. Предметом дослідження є гендерна специфіка простору, у якому розвивається його дія.
У результаті дослідження проаналізовано основні просторові модуси війни в романі, окреслено хронотоп окупації, для якого характерна застиглість часу, спустошення простору і неоднорідність впливу війни на окремі локуси. Виявлено, що фронт у романі становить «гіперпростір» без центру та чітких меж. Доведено, що письменниця відмовляється від поляризації простору на фронт і тил, а злочини війни відбуваються в традиційно фемінних локусах, що руйнує міф про жіночий простір як «безпечний». Аналіз образу Доці та інших персонажок роману довів, що жінки стають безпосередніми учасницями війни.
Наукова новизна полягає в дослідженні простору в романі Тамари Горіха Зерня з погляду феміністичних студій, що дало змогу простежити бачення письменницею мирного й воєнного простору, його фемінне й маскулінне семантичне забарвлення, й окреслити специфіку хронотопу окупації.
Завантаження
Посилання
Bondareva, O. (2023). Landshafty i toposy viiny u suchasnii ukrainskii dramaturhii [Landscapes and topos of war in modern Ukrainian drama]. Viina i literatura. Zbirnyk prats Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. 27–28.04.2023 (pp. 55–72). https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45747
Carter, S. (1992). Reshaping the war experience: Women’s war fiction. Feminist Teacher, 7(1), 14–18.
Cooke, M. (1993). (Wo)-man, retelling the war myth. In M. Cooke & A. Woollacott (Ed.), Gendering war talk (p. 177–204). Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400863235.177
Cooke, M. (1997). Women and the war story. University of California Press. https://doi.org/10.1525/9780520918092
Gilbert, S. M. (1983). Soldier’s heart: Literary men, literary women, and the Great War. Signs: Journal of Women in Culture and Society, 8(3), 422–450. https://doi.org/10.1086/493984
Higonnet, M. R. (2018). Cassandra’s question: Do women write war novels? In M. R. Higonnet (Ed.), Borderwork. Feminist engagements with comparative literature (pp. 144–161). Cornell University Press. https://doi.org/10.7591/9781501723025-009
Horikha Zernia, T. (2023). Dotsia [Daughter]. Bilka.
Hrebeniuk, T. (2020). Roman “Dotsia” Tamary Horikha Zernia: stratehii tvorennia efektu spivprychetnosti [The novel by Tamara Horiha Zernia “Dotsya”: strategies of creating the effect of cooperation]. Studia Ukrainica Posnaniensia, 8(2), 203–213. https://doi.org/10.14746/sup.2020.8.2.16
Kharlan, O. (2024, October 8). Lektsiia profesora Olhy Kharlan “Misto u viini: urbanistychni koordynaty suchasnoi ukrainskoi prozy” [Lecture by Professor Olha Kharlan “The city in war: urban coordinates of Modern Ukrainian prose”] [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=3yVzOfim1Ms
Kolinko, M. (2017). Rozvidky kulturnoho porubizhzhia: border, boundary, frontier studies [Exploration of the cultural borderland: border, boundary, frontier studies]. Skhid, 2, 91–95. https://doi.org/10.21847/1728-9343.2017.2(148).102808
Korkishko, V. (2010). Chasoprostir yak formotvorcha katehoriia khudozhnoho tekstu [Chronotope as a formative category of a literary text]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii. Seriia: Linhvistyka i literaturoznavstvo, 13(1), 388–395. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17235
Leed, E. J. (1979). No man’s land. Combat and identity in World War I. Cambridge University Press.
Osadcha, M. (2019). Zhinochyi prostir i pytannia hendernykh rolei u turetskii literaturi XXI st [Woman space and issues of gender roles in Turkish literature of the XXI century]. Zakarpatski filolohichni studii, 7(1), 135–140.
Polishchuk, Ya. (2018). Hibrydna topohrafiia. Mistsia y ne-mistsia v suchasnii ukrainskii literature [Hybrid topography. Places and non-places in Modern Ukrainian literature]. Knyhy – ХХІ.
Pukhonska, O. (2021). Vid istorii do Donbasu: identychnisnyi prostir viiny v romani Tamary Horikha Zernia "Dotsia" [From the history to Donbas: identical space of the war in Tamara Horikha Zernia’s novel “Dotsia”]. Zakarpatski filolohichni studii, (15), 207–212. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/58269
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вікторія Тютюн
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
