Китайські реалії в Шевченковій творчості: семантика та джерела
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.1.5Ключові слова:
лектура, інтерпретація, коментар, публікація, рецепція, культураАнотація
Попри брак цілісного образу Китаю в Шевченковій творчості (об’єкт дослідження) у статті системно розглянуто такий предмет студіювання, як окремі реалії, згадки та порівняння, пов’язані з цією далекосхідною країною. Тож мета дослідження — з’ясувати генезу цих згадок і їхню семантику. Автор спирається на міждисциплінарну методологію: джерелознавчий аналіз, реконструкцію лектури в поєднанні з інтертекстуальним тлумаченням, доповнені історико-літературним і герменевтичним підходами.
Наукова новизна полягає в доведенні, що поет мав певне уявлення про Китай і його населення. Запропоновано інтерпретацію всіх китайських реалій у творчості великого поета, з’ясовано можливі джерела його обізнаності з Піднебесною та її культурою. Перегляд обґрунтованої Шевченкової лектури дав змогу доволі точно виявити ті публікації, які поет достеменно або з високим ступенем вірогідності читав. Головні результати дослідження полягають у тому, що в обіг шевченкознавства вперше введено статтю Микити Бічуріна «Общественная и частная жизнь китайцев» із травневого номера журналу «Отечественные записки» за 1840 рік, непідписані публікації: «Китайское войско и его огнестрельное оружие» з другого числа журналу «Библиотека для чтения» за 1840 рік, «Письмо г. Мейера из Китая» з квітневого номера того самого видання, «Письма из Китая» із січневого числа журналу «Современник» за 1847 рік, розлогу рецензію Мірзи Мухаммеда Алі Казембека на «Труды членов российской духовной миссии в Пекине» («Современник», 1853, № 4).
Доведена лектура була безпосереднім джерелом Шевченкової обізнаності про Китай, його культуру, зокрема архітектуру, чисельність населення, озброєння тощо. Виявлені публікації, які Шевченко достеменно читав, дають додаткові можливості для витлумачення згадок про китайські реалії в його творчості, проливають світло на шляхи розповсюдження знань про Китай в українському письменстві на ранньому етапі рецепції, загалом суттєво змінюють дотеперішню версію наших уявлень про поетове знання Китаю, а також про художній сенс відповідних згадок у творчій спадщині письменника.
Завантаження
Посилання
Bichurin, N. (1840). Obshchestvennaya i chastnaya zhizn kitaytsev: Statya pervaya [Public and private life of the Chinese: First article]. Otechestvennye zapiski, 10(5), 1–36.
Boron, O. (2022). Dzherela Shevchenkovoi obiznanosti z yaponskoiu kulturoiu (Komentar do kilkokh shchodennykovykh zapysiv) [Sources of Shevchenko’s acquaintance with japanese culture (a comment on several diary entries)]. Synopsis: Text, Context, Media, 28(3), 140–145. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.6
Chyrko, I. (2013). Kytaiska literatura i Shevchenko [Chinese literature and Shevchenko]. In Shevchenkivska entsyklopediia [Shevchenko Encyclopedia] (Vol. 3, pp. 372–375). National Academy of Sciences, Taras Shevchenko Institute of Literature.
Goldovskiy, B. (2004). Kukly: Entsiklopediya [Dolls: Encyclopedia]. Vremya.
Isaieva, N. (2014). Shevchenkoznavstvo v Kytai [Shevchenko studies in China]. In I. Bondarenko, & L. Kolomiiets (Eds.), Shevchenkoznavstvo v suchasnomu sviti [Shevchenko studies in the modern world] (pp. 350–370). Publishing and Printing Center “Kyiv University”.
Kazem-Bek, M. (1853). Trudy chlenov rossiyskoy dukhovnoy missii v Pekine: Statya vtoraya i poslednyaya [Works of members of the Russian Ecclesiastical Mission in Beijing: Second and final article]. Sovremennik, 38(4), 27–56.
Kitayskoe voysko i ego ognestrelnoe oruzhie [The Chinese army and its firearms]. (1840). Biblioteka dlya chteniya, 38(2), 83–92.
Noveyshie svedeniya o deystviyakh kitayskikh insurgentov [Latest information on the actions of Chinese insurgents]. (1857, July 31). Russkiy invalid, 163, 677–678.
Pisma iz Kitaya [Letters from China]. (1847). Sovremennik, 1(1), 40–45.
Pismo g. Meyera iz Kitaya [Letter from Mr. Meier from China]. (1840). Biblioteka dlya chteniya, 39(4), 86–97.
Popov, P. (1958). Shevchenko pro Kytai (Do 100-richchia Shevchenkovoho zapysu pro taipinsku revoliutsiiu) [Shevchenko on China (On the 100th anniversary of Shevchenko’s note on the Taiping Revolution)]. In Zbirnyk prats shostoi naukovoi shevchenkivskoi konferentsii [Proceedings of the Sixth Shevchenko Scientific Conference] (pp. 185–206). Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.
Shevchenko, T. (1927). Povne zibrannia tvoriv (T. 4: Shchodenni zapysky (Zhurnal)) [Complete works (Vol. 4: Diary (Journal)]. All-Ukrainian Academy of Sciences.
Shevchenko, T. (1960). Povne vydannia tvoriv (T. 9: Zhurnal (Shchodenni zapysky)) [Complete works (Vol. 9: Journal (Diary)]. Mykola Denysiuk Publishing House.
Shevchenko, T. (1964). Povisti [Novellas]. Derzhlitvydav.
Shevchenko, T. (1972). Dnevnik. Avtobiografiya. Avtografy [Diary. Autobiography. Autographs]. Naukova dumka.
Shevchenko, T. (2001–2014). Povne zibrannia tvoriv [Complete works] (Vols. 1–12). Naukova dumka.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександр Боронь

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).