Концепт тілесності у сучасній сербській та чорногорській прозі: від інтерпретації до «занурення» у текст

Автор(и)

  • Natalia Dorfman Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Інститут філології https://orcid.org/0000-0002-3291-9412

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.1

Ключові слова:

тілесність, культура присутності, пост-постмодернізм, «новий сентименталізм», сербський постмодернізм

Анотація

Сучасна теоретична думка так само, як і література, яка зазвичай найбільш чутливо та гостро реагує на світоглядні зміни, фіксує певне злиття ментального й тілесного в культурі ХХІ століття. Зафіксований багатьма мислителями «кінець постмодернізму» привносить у культуру нову чуттєву домінанту. У статті демонструється, як у сучасній сербській і чорногорській прозі простежується тенденція до змалювання особливого типу інтегральної тілесності — явища, у якому ментальні та психоемоційні процеси відбуваються й описуються лише за допомогою тіла і в термінах тілесного, демонструючи цілісність зовнішнього та внутрішнього. Це, на противагу постмодерністському відчуттю розірваності та фрагментації буття, засвідчує нову цілісність у культурі та світосприйнятті, що становить проблему дослідження. Зосереджуючись на аналізі творів трьох сербських і чорногорського письменників Давіда Албахарі, Слободана Тишми та Огнєна Спахіча, авторка, втім, схиляється до думки, що такі процеси — об’єднання тіла та емоцій і почуттів, а часто й соціокультурного контексту — є прямим віддзеркаленням та складником сучасної тенденції до переходу від інтелектуального осягнення світу, його розумової інтерпретації до певного «занурення» у світ, інтеграції, яка передбачає відчуття замість дистанційованого аналізу. Тобто концепт тілесності та його реалізація в літературі є частиною ширших, глобальних процесів зміни світоглядної парадигми взагалі та зміни підходу до взаємодії зі світом. Цей зв’язок літератури із соціокультурними зсувами авторка намагається простежити у статті. Таким чином, метою дослідження є розглянути механізми реалізації тілесності в сучасній сербській і чорногорській прозі як частину глобальних соціокультурних та світосприйняттєвих змін. Проводячи паралелі між концепцією перформатизму Рауля Ешельмана та переходом від раціоналізації до «занурення» у світ, описаного Х. У. Гумбрехтом у «Виробництві присутності», авторка вважає злиття тілесного та розумового, засвідчене у текстах аналізованих письменників, проявом руху в бік «культури присутності», наслідком світоглядних зсувів, які почалися ще в 60‑ті закликами «проти інтерпретації», що і зумовлює новизну роботи. Під час здійснення дослідження застосовувалися аналіз і синтез; порівняльний метод для встановлення подібностей та відмінностей між проявами тілесності в аналізованих творах; індуктивний метод, який уможливлював рух від дослідження окремих феноменів в обраних творах до теоретичних узагальнень; а також герменевтичний і культурно-історичний методи для — відповідно — інтерпретації феномену тілесного в аналізованих художніх творах та можливості розглядати і тлумачити явища тілесного в них як частину глобальних процесів у контексті історії культури кінця ХХ — початку ХХІ століть.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Natalia Dorfman, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Інститут філології

Кандидат філологічних наук, кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови

Посилання

Akchurin, B. (2004). Chelovecheskaya telesnost i sotsialnye aspekty ee identifikatsii [Human bodiliness and social aspects of its identification]. (Extended abstract of Doctoral dissertation, Philosophy, Bashkir State University, Ufa).

Albahari, D. (2014). Propustena prilika. Beograd: Arhipelag.

Chekalova, Yu. (2014). Interpretatsiya telesnosti v teoreticheskom diskurse [The interpretation of the concept of corporeality in theoretical discourse]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu “Kyievo-Mohylianska akademiia”. Ser. Sotsіolohiia, 244(232), 54–58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2014_244_232_13.

Epshteyn, M. (2006). Filosofiya tela [The philosophy of body]. In: Epshteyn, M., Tulchinskiy, G. Telo svobody [The body of freedom] (pp. 9–196). Saint-Petersburg: Aleteyya.

Eshelman, R. (2008). Performatism or the end of postmodernism. Aurora, Colorado: The Davies Group Publishers.

Filonenko, A. (2010). “Proizvodstvo prisutstviya” i novaya kulturnaya chuvstvitelnost: “neskromnoe predlozhenie” Khansa Ulrikha Gumbrekhta i ego akademicheskie rasshireniya [“Production of Presence” and a New Cultural Sensitivity: An “immodest Offer” by Hans Ulrich Gumbrecht and his Academic Extensions]. Vestnik KhNU im. V.N. Karazina, 904, 49–74. http://intelros.ru/pdf/vestnik_hnu/01_2010/04.pdf.

Gumbrekht, Kh. (2006). Proizvodstvo prisutstviya: chego ne mozhet peredat znachenie [Production of Presence. What Meaning Cannot Convey]. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie.

Hassan, I. (2003). Beyond Postmodernism: Toward an Aesthetic if Trust. In: Supplanting the postmodern. An anthology of writings of the arts and culture of the early 21st century. Ed. By Rudrum, D., Stawris, N. (2015). New York: Bloomsburry Publishing.

Lebedyntseva, N. (2016). Tilo yak heneratsiinyi marker v ukrainskii poezii druhoi polovyny 20 — pochatku 21 storichchia [Body as a generation marker in Ukrainian poetry of the 2nd half of 20th — beginning of the 21st centuries]. Postkolonializm. Heneratsii. Kultura [Postcolonialism. Generations. Culture] (pp. 280–293). Kyiv: Laurus.

Makarov, A., Toporova, A. (2016). Otchuzhdennye tela: traktovka kontsepta telesnosti v postmodernizme [Alienated bodies: an interpretation of the concept of bodiliness in postmodernism]. Vestnik Volgogradskogo gos. universiteta. Seriya 7, Filosofiya, 4, 16–26. https://doi.org/10.15688/jvolsu7.2016.4.2.

Pavich, M. (2003). Zvezdnaya mantiya [Star Cape]. Saint-Petersburg: Azbuka-Klassika.

Spahic, O. (2015). Masalai. Podgorica: Nova Knjiga.

Tatarenko, A. (2010). Poetyka formy v prozi postmodernizmu (dosvid serbskoi literatury) [Poetics of Form in Postmodernism Prose: Serbian Literature Experience]. Lviv: PAIS.

Tisma, S. (2012). Mekani rat. Starost. Priredili Albahari, D., Srdan, V. Tesin. Beograd: 2012.

Zontag, S. (2014). Protiv interpretatsii i drugie esse [Against interpretation and other essays]. Moscow: Ad Marginem.

Zorina, L. (2013). Transformatsiya obraza telesnosti: ot arkhaiki k sovremennoy alternativnoy culture [The transformation of the image of corporeality: from archaic to modern alternative culture]. (Extended abstract of Doctoral dissertation, Philosophy, Tyumen State University, Tyumen).

Downloads


Переглядів анотації: 305

Опубліковано

30.06.2020

Як цитувати

Dorfman, N. (2020). Концепт тілесності у сучасній сербській та чорногорській прозі: від інтерпретації до «занурення» у текст. Синопсис: текст, контекст, медіа, 26(2), 17–23. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.1

Номер

Розділ

Теоретичні обрії літературознавства