Література у вимірах мета

(на матеріалі есеїстики Григорія Штоня)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.3

Ключові слова:

література;, есе;, письменник;, літературний канон;, самосвідомість;, читач

Анотація

У статті досліджено проблему письменницької авторефлексії на прикладі саморецензування і самоосмислення Григорія Штоня. Тексти його рецензій, інтерв’ю, есеїв потребують дослідницької уваги, щоб обрати доцільну оптику для наукового осмислення художнього спадку. Актуальність наукової студії двовекторна: в історичній площині задля належної оцінки літературного процесу двотисячних років, у теоретичній — задля поглиблення й увиразнення кореляційних зв’язків між висловлюваннями письменників про літературу і художністю їхніх творів. Саме тому увагу буде сфокусовано на двох збірках есеїв Г. Штоня, що становитиме об’єкт, а феномен металітератури — предмет дослідження. Синкретичність як стильову прикметну ознаку творчості Г. Штоня вже помітили літературознавці, проте пошук відповіді на проблемне питання «Як розуміння літератури позначилось на творчості автора?» ще не завершений. Для цього слід досягти дещо вужчої мети — осягнути розуміння письменником літератури, її специфіки, художніх завдань тощо методами рецептивної естетики і герменевтики. У ході дослідження з’ясовано, що першорядним для митця було самопізнання, у якому письменник убачав можливість до осмислення контексту, без чого немислимо розглядати твір художньої літератури. У широкому контексті мислив Г. Штонь і місію літератури. На перший погляд, художня література є моделлю життя, але саме життя Г. Штонь мислив масштабно — земне / небесне, поосібне / усекосмічне. У всіх своїх міркуваннях автор прагнув спонукати читача розширити межі мислення, тому й працював над власним самовдосконаленням як митця, на поради щодо якого натрапляємо в текстах. Новизна студії полягає в тому, що вперше критично проаналізована есеїстика Г. Штоня у вимірах металітератури. Есеї письменника виконують функцію медіатора між світоглядними засадами автора і його творчістю. Г. Штонь обрав жанр сповідального есе, тож засадничими принципами стають рефлексійність, самосвідомість, самоусвідомлення. У перспективі доречно дослідити літературні портрети, завдяки оцінці яких увиразняться критерії формування літературного канону за Г. Штонем.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна Вірченко, Київський університет імені Бориса Грінченка

Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури, компаративістики і гріченкознавства

Посилання

Hegel, G. W. F. (2004). Fenomenolohiia dukhu [The Phenomenology of Spirit]. Osnovy Publishing.

Kuzmenko, V. (2011). Dostyhli polia Hryhoriia Shtonia [Hryhorii Shton’s matured fields]. Kyivska starovyna, 1, 148–162.

Matsenka, S. (2017). Metamystetstvo: slovnyk dosvidu terminotvorennia na mezhi literatury y muzyky [Metaart: a dictionary of term-making experience on the border between literature and music]. Apriori.

Savyna, A. (2021). Poniattia “metaliteratura” u teoretyko-literaturnomu dyskursi [The concept of “metaliterature” in the theoretical and literary discourse]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka, V. 32(71). N 3. Ch. 2, 186–192. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.3-2/31

Shebelist, S. (2007). Teoretychni aspekty zhanru eseiu [Theoretical aspects of the essay genre]. Word and Time, 11, 48–56.

Shton, H. (1999). Zatoka lun [Bay of Echoes]. Dnipro.

Shton, H. (2012a). Piesy [Plays]. Vydavnychyi dim.

Shton, H. (2012b). De visu (Na vlasni ochi) [De visu (With my own eyes)]. Pidruchnyky i posibnyky.

Shton, H. (2016). Esei [Essays]. Publisher R. Kozlov.

Visych, O. (2018). Metadrama: teoriia i reprezentatsiia v ukrainskii literaturi [Metadrama: theory and representation in Ukrainian literature]. Vezha-Druk.

Downloads


Переглядів анотації: 130

Опубліковано

31.10.2022

Як цитувати

Вірченко, Т. (2022). Література у вимірах мета: (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня). Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(3), 119–124. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.3

Номер

Розділ

Історія літератури як структура