Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.4.5Ключові слова:
фемінна творчість, медіа, маскулінність, мілітарність, індустріальністьАнотація
Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки.
Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність.
Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче.
Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві.
Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції.
Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Завантаження
Посилання
REFERENCES (TRANSLITERATED)
Bohachevska-Khomiak, M. (1995). Bilym po bilomu: Zhinky u hromadskomu zhytti Ukrainy 1884–1939. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)
Humenna, D. (1990). Dar Evdotei. Vol. 2. Baltymor; Toronto: Smoloskyp.
Kolomijets, L. (2015). Ukrainsky hudozhni pereklad ta perekladachi 1920–30-h rokiv. Kyiv: Nova knyha.
Kollontaj, A. (1919). Novaja moral i rabochij klass. Moscow.
Kollontaj, A. (1918). Semia i kommunisticheskoje hosudarstvo. Moscow: Kommunist.
Nagel, J. (2003). Maskulinnist ta natsionalizm; gender ta seksualnist u tworenni natsij. Yi, 27. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/n27texts/nagel.htm
Osipovich, T. (1993). Kommunizm, feminism, osvobozhdienie zhenshchin i Aleksandra Kollontaj. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 1, 174–186.
Proletarska Pravda. (1925–1941; 1928). Is. 1(1913)–302(2214).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
