Освітня журналістика в Україні (результати контент-аналізу)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.7Ключові слова:
освітня журналістика, освітній журналіст, ЗМІ, контент-аналіз, освітня журналістика в УкраїніАнотація
У статті описано теоретичні підходи до розуміння освітньої журналістики, схарактеризовано поняття освітньої журналістики в українському та світовому медіапросторі, побудовано модель впливу сторонніх факторів на висвітлення питань освіти у ЗМІ. Мета дослідження — 1) вивчення теоретичних розробок та підходів до функціонування освітньої журналістики в медіа середовищі; 2) простежити жанрові та тематичні особливості аналізованих освітніх ЗМІ (на прикладі «Педпреса», «Освіта.ua», «НУШ», «Освіторія»). Методом дослідження є контент-аналіз спеціалізованих ЗМІ освітньої тематики. Ці ЗМІ мають регулярне наповнення різножанровим і різнотематичним контентом освітньої тематики, активно застосовують інструменти для створення мультимедійного контенту, мають найвищий трафік в сегменті інтернет-ЗМІ освітнього профілю (за даними сервісу статистики «Similar Web». Серед проаналізованого контенту чотирьох інтернет-видань освітньої спеціалізації (3352 публікації) встановлено, що за жанровою структурою превалюють замітки (2714; 80,9%), відчувається брак репортажів (56; 1,7%) та інтерв’ю (130; 3,9%). Слабка присутність аналітичних жанрів особливо відчутна стосовно тем дошкільної, інклюзивної та професійно-технічної освіти. Контент-аналіз матеріалів групи 1 (2366 матеріалів, 70,6% від усієї вибірки у двох групах) показав, що найбільша кількість матеріалів за аналізований період стосувалася тем початкової та середньої освіти (1131 матеріал, 47,8%), найменша – професійно-технічної освіти (131, 5,5%). Аналіз матеріалів у другій групі (29,4% від аналізованих матеріалів в обох групах) показав, що превалює тема початкової освіти (401 матеріал, 40,7%), значною є доля матеріалів, що стосуються дистанційної освіти (16,7% у «НУШ» та 16,9% в «Освіторії»). Більшість матеріалів «Педпреси» (83%), а також значна частина «Освіти.ua» (63%) є запозиченням або доповненим матеріалом, отриманим із сайтів МОНУ, УЦОЯО чи інших джерел. Ці результати становлять практичне значення дослідження.
Завантаження
Посилання
Anderson, G. L. (2007). Media’s impact on educational policies and practices: Political spectacle and social control. Peabody Journal of Education, 82(1), 103–120. https://doi.org/10.1080/01619560709336538
Cohen, Н. (2012, October 19). 11 Fundamental skills your content creation team needs. https://heidicohen.com/11-fundamental-skills-your-content-creation-team-needs//
CS MESU (2017). Komunikacijna strategija MONU 2017–2020 [Communication Strategy of the Ministry of Education and Science of Ukraine 2017–2020]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/komunikaczijna-strategiya-mon-2017-2020.pdf
CS MESU (2019). Komunikacijna strategija MONU 2019–2021 [Communication Strategy of the Ministry of Education and Science of Ukraine 2019–2021]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/media/MOES%20Com%20strategy%202019-2022.pdf
Detector Media (2008, June 4). Sim orijentyriv “TSN”: Skandaly, Sensacii’, Strah, Smert', Seks, Smih i Groshi [The Seven Benchmarks of TSN: Scandals, Sensations, Fear, Death, Sex, Laughter and Money]. https://detector.media/production/article/38798/2008-06-04-sim-oriientyriv-tsn-skandaly-sensatsii-strakh-smert-seks-smikh-i-groshi
Dryzytska, N. (2019, December 11). Influence Marketing & Media: chomu infliuensery (ne)potribni ZMI [Influence Marketing & Media: Why Influencers (don’t) need media]. https://www.thelede.media/istorii/2019/12/11/472
Gallego, J. P. (2016). Metodología y contenido axiológico de los programas de educación en valores. Foro de Educación, 21, 217–226. http://doi.org/10.14516/fde.2016.014.021.011
García, M. B. (2017). Funciones de las herramientas multimedia interactivas para la enseñanza en educación preescolar. Praxis, 13(1), 17–24. https://doi.org/10.21676/23897856.2063
García, М. (2014, January 30). The media quintet? https://garciamedia.com/blog/the_media_quintet/
Haas, E. (2007). False equivalency: Think tank references on education in the news media. Peabody Journal of Education, 82(1), 63–102. https://doi.org/10.1080/01619560709336537
Hansen, D. T. (2002). Dewey’s conception of an environment for teaching and learning. Curriculum Inquiry, 32(3), 267–280. https://doi.org/10.1111/1467-873X.00228
Karpenko, M. (2015, July 15). Osvita protiahom zhyttia yak chynnyk liudskoho rozvytku [Lifelong learning as a factor in human development]. https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/osvita-protyagom-zhittya-yak-chinnik-lyudskogo-rozvitku
Katerynych, P. (2020). Educational journalism in Ukraine: current status and development prospects. Synopsis: text, context, media, 26(4), 151–158. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.4.6
Kefela, G. T. (2010). Knowledge-based economy and society has become a vital commodity to countries. International NGO Journal, 5(7), 160–166. https://doi.org/10.5897/INGOJ.9000069
Killeen, K. (2007). How the media misleads the story of school consumerism: A perspective from school finance. Peabody Journal of Education, 82(1), 32–62. https://doi.org/10.1080/01619560709336536
Lemos, M. H. (2017). Comment on Laurence Claus, The Divided Executive. Duke J. Const. L. & Pub. Pol’y, 13, 51. https://scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1144&context=djclpp
Manic, M. (2015). The Rise of native advertising. Bulletin of the Transilvania University of Brasov. Economic Sciences, V, 8(1), 53.
Miller, R. A., & Albert, K. (2015). If it leads, it bleeds (and if it bleeds, it leads): Media coverage and fatalities in militarized interstate disputes. Political Communication, 32(1), 61–82. https://doi.org/10.1080/10584609.2014.880976
Moses, M. S. (2007). The media as educators, educational research, and autonomous deliberation. Peabody Journal of Education, 82(1), 150–165. https://doi.org/10.1080/01619560709336540
Nacos, B. (2016). Mass-mediated terrorism: Mainstream and digital media in terrorism and counterterrorism. Rowman & Littlefield. https://doi.org/10.4324/9781315641270
Okrent, A. (2014, January). The listicle as literary form. Uchicago Magazine. https://mag.uchicago.edu/arts-humanities/listicle-literary-form
Opfer, V. D. (2007). Developing a research agenda on the media and education. Peabody Journal of Education, 82(1), 166–177. https://doi.org/10.1080/01619560709336541
Pérez, G. (1998). El periodismo educativo: objetivos. Ámbitos. Revista Internacional de Comunicación, 15, 172–183. https://www.researchgate.net/publication/26527454_El_periodismo_educativo_objetivos
Petrushenko, O. (2016). Poniattia “suspilstvo znan”, yoho analiz ta otsinka [The concept of “knowledge society,” its analysis and evaluation]. Humanitarian Vision, 2, 105–109. https://doi.org/10.23939/shv2016.02.105
Preeti (2014). Education and Role of Media in Education System. International Journal of Scientific Engineering and Research, 2, 3, 174. https://www.ijser.in/archives/v2i3/SjIwMTMxNTg=.pdf
Sadri, S. R. (2019). Listicles and the modern news article: comparing the perceived credibility of listicles and traditional articles among millennial media consumers. Atlantic Journal of Communication, 27(2), 83–98. https://doi.org/10.1080/15456870.2019.1574794
Savinova, O. N. (2008). Transformacija mediasistemy v sovremennyh uslovijah: k voprosu aberracii funkcij SMI [Transformation of the media system in modern conditions: aberration of media functions]. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo, 1. https://cyberleninka.ru/article/n/transformatsiya-mediasistemy-v-sovremennyh-usloviyah-k-voprosu-aberratsii-funktsiy-smi
Sjøvaag, H. (2016). Introducing the Paywall: A case study of content changes in three online newspapers. Journalism Practice, 10(3), 304–322. https://doi.org/10.1080/17512786.2015.1017595
Subetto, A. I. (2013). Obrazovatel'noe obshhestvo i realizacija strategii razvitija obrazovanija v XXI veke chast' 4 [The educational society and the implementation of the strategy for educational development in the twentieth century part 4]. Astrahanskij vestnik jekologicheskogo obrazovanija, 2(24). https://cyberleninka.ru/article/n/obrazovatelnoe-obschestvo-i-realizatsiya-strategii-razvitiya-obrazovaniya-v-xxi-veke-chast-4
Talanchuk, P. (2014, December 10). Navchannia protiahom zhyttia — sertsevyna suchasnoho osvitnoho protsesu [Lifelong learning is at the heart of the modern educational process]. [accessed 20 January 2021]. http://vnz.org.ua/statti/7038-navchannja-protjagom-zhyttja-sertsevyna-suchasnogo-osvitnogo-protsesu-petro-talanchuk
Tillman, L. C., & Trier, J. (2007). Boston Public as public pedagogy: Implications for teacher preparation and school leadership. Peabody Journal of Education, 82(1), 121–149. https://doi.org/10.1080/01619560709336539
Ukrainska Pravda (2020, March 3). V Ukraini — pershyi vypadok koronavirusu [The first case of coronavirus in Ukraine]. https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/3/7242332/
UNESCO. Institute for lifelong learning. https://uil.unesco.org/
Wain, K. (2016). Philosophy of lifelong education. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315531090
Wallace, M. (2007). Educational myth-making with due accuracy and impartiality. Peabody Journal of Education, 82, 1, 10–31. https://doi.org/10.1080/01619560709336535
Wenger, D. H., & Potter, D. (2018). Advancing the Story: Quality Journalism in a Digital World. CQ Press.
Wimmer, R. D., & Dominick, J. R. (2013). Mass media research. Cengage learning.
YourDictionary. Newsmaker. https://www.yourdictionary.com/newsmaker/
Zhilavskaja, I. V. (2008). Optimizacija vzaimodejstvija SMI i molodezhnoj auditorii na osnove mediaobrazovatel'nyh strategij i tehnologij [Optimization of interaction between mass media and youth audience on the basis of media-educational strategies and technologies]. (Doctoral dissertation, Moskovskij gosudarstvennyj universitet im. M. V. Lomonosova (MGU). Fakul'tet zhurnalistiki). https://www.dissercat.com/content/optimizatsiya-vzaimodeistviya-smi-i-molodezhnoi-auditorii-na-osnove-mediaobrazovatelnykh-str
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Petro Katerynych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
