Інтелігенти-просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.1Ключові слова:
українська проза, рецепція, повість, ідея, образ, ідеологія, народник, нові людиАнотація
У статті проаналізовано прозові твори двох представників української літератури останньої чверті ХІХ ст. — Олександра Кониського і Бориса Грінченка. Закцентовано, що низка їхніх творів, з одного боку, розширюють жанрово-стильові можливості тогочасної української прози, з другого, втілюють намагання в межах реалістичної художньої системи змоделювати бажану суспільну реальність. Усвідомлюючи обмеженість своїх практичних дій, прозаїки покладали на літературу роль серйозного посередника для налагодження комунікації між «старою» і «молодою» інтелігенцією, інтелігенцією і народом. А втім ідеологічна проза була одним із засобів популяризації українства та залучення нових сил до культурно-просвітницького руху. Предмет дослідження — проблемно-ідейна основа аналізованих творів і їх система образів. Об’єкт дослідження — прозові твори О. Кониського та Б. Грінченка, де рушієм сюжету й головною дійовою особою постають представники різночинної української інтелігенції, яких зазвичай називали «нові люди». Мета статті — на прикладі творів представників старшого і молодшого покоління українофілів простежити, чи змінювалися ідеї національного руху та настрої у колі українських громадсько-культурних діячів. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити різні періоди народницького руху в Україні в рецепції його багаторічних і активних учасників, проаналізувати підхід до концептування образу «нової людини» як носія нової ідеології та популяризації останньої серед ширших суспільних мас, з’ясувати, наскільки мрії народників кореспондувались із реальністю.
У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, історико-літературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що завдання, які стояли перед ідеологічною прозою на початку 1870-х років, не втратили своєї актуальності в останнє десятиліття ХІХ ст., оскільки по суті не змінилася внутрішня політика уряду щодо українців. Література, за задумом авторів, могла б програмувати певну соціальну поведінку значної соціальної групи, однак з об’єктивних причин твори із життя інтелігенції були відомі незначній читацькій аудиторії.
Завантаження
Посилання
Fedchenko, P. (1997). Literatura 70–90-kh rokiv [Literature of the 70–90s]. In M. Yatsenko (Ed.). Istoriia ukrainskoi literatury XIX stolittia (Vol. 3, pp. 3–34). Lybid.
Hnidan, O. (Ed.). (2002). Istoriia ukrainskoi literatury XIX st. (70–90-ti roky) [History of Ukrainian literature of the XIX century (70–90s)] (Vol. 1). Vyshcha shkola.
Hrinchenko, B. (1907). Pered shyrokym svitom [Before the wide world].
Hrinchenko, B. (1990). Tvory [Works] (Vol. 1).
Kistiakivskyi, O. (1995). Shchodennyk (1874–1885) [Diary (1874–1885)]. Naukova dumka.
Konyskyi, O. (1895). Hrishnyky [Sinners]. Zoria, 1–16.
Kyselova, L. (2017). Literatura ta ideolohiia: rakursy bachennia problemy [Literature and ideology: perspectives of the vision of the problem]. In V. Morenets (Ed.). Literatura ta ideolohiia (pp. 217–238). NAUKMA.
Levchyk, N. (2018). Tvorchyi shliakh Borysa Hrinchenka [The creative path of Borys Grinchenko]. Slovo i Chas, 12, 54–65.
Nechui-Levytskyi, I. (1968). Zibrannia tvoriv [Collected works] (Vol. 2). Naukova dumka.
Panchenko, V. (2011). Ideolohichna povist II polovyny XIX st. i heneza sotsrealizmu [Ideological narratives of the second half of the 19th century and the genesis of social realism]. Slovo i Chas, 2, 58–63.
Pohribnyi, A. (1990). Borys Hrinchenko. In B. Hrinchenko. Tvory [Works] (Vol. 1). Naukova dumka.
Polishchuk, Ya. (2008). Literatura yak ideolohichnyi prostir [Literature as an ideological space]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Philology, 19, 74–78.
Shkandrii, M. (2004). V obiimakh imperii: rosiiska y ukrainska literatura novitnoi doby [In the arms of the empire: Russian and Ukrainian literature of the modern era]. Fakt.
Studynskyi, K. (1931). Halychyna i Ukraina v lystuvanni 1862–1884 rr. [Galicia and Ukraine in correspondence 1862–1884] (Vol. 1).
Yakovenko (1875). Semen Zhuk i yoho rodychi [Semen Zhuk and his relatives]. Pravda, 1–10, 16–20, 22.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Надія Бойко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
