«Осіння» проза Бориса Нечерди: роман «Квадро»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.4Ключові слова:
роман-попередження, детектив, модернізм, постмодернізм, герменевтичний аналіз, Борис НечердаАнотація
Актуальність статті зумовлена гострою необхідністю дослідити роман-прозріння, роман-передбачення «Квадро» лауреата Шевченківської премії, шістдесятника Бориса Нечерди. Метою дослідження є аналіз пізньої прози письменника у контексті одеської літературної школи. Предметом дослідження є жанрові та стильові параметри творів, зокрема роману «Квадро», спостереження про які становлять новизну дослідження.
У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу доведено кількісну і якісну значущість прози митця на підставі комплексного дослідження роману «Квадро» як вершини творчості письменника. Проведене дослідження дає підстави визначати «Квадро» як філософський постмодерний роман, втілений у гостросюжетну форму. Роман має такі якості притчі, як апеляція до позачасового характеру вічних проблем, філософський характер їх обґрунтування, широке використання біблійного інтертексту, моральна настанова, афористичність мови, узагальненість та метафоричність естетичного мислення. Водночас твір містить характерні риси пригодницького, детективного жанру, хоч і не ґрунтується на детективній фабулі. Синтетичний характер жанру дозволяє автору залучати в текст ліричні мініатюри, есеї, памфлетні елементи. Ці жанрові особливості спонукають розглядати роман у контексті постмодерністської манери письма, яка у творчості Бориса Нечерди проявляється через інтертекстуальність, образи-архетипи, у поданні твору як своєрідного художнього коду, що потребує розшифрування через полісемію символів та синкретизм метафор і асоціацій.
Перспективами дослідження є аналіз рецепції пізньої творчості Бориса Нечерди в сучасності. Своєю формулою «Замовте за мене золоте слово», увиразненою в «Останній книзі» «осіннього» періоду, автор вказав на один зі шляхів вивчення його місця в українській культурі. Нечерді присвячено чимало творів, його образ відбито у полотнах художників, зокрема славнозвісного Юрія Коваленка, що був прототипом героїв його прози.
Завантаження
Посилання
Bazylevskyi, V. (2021). Netypovyi ukrainskyi pysmennyk (Pavlo Zahrebelnyi): Talant i talan. Ukrainskyi pysmennyk.
Bell, D. (1997). Shchodo velykoi vidbudovy: relihiia i kultura v postindustrialnu dobu. Heneza, 1(5), 52–65.
Denysova, T. (1968). Roman i problemy yoho kompozytsii. Naukova dumka.
Dolhopolova, L. (1995). Politicheskaia eskhatolohiia. Priznaki posledneho vremeni. Pechat Antikhrista. Astroprynt.
Fashchenko, V. (1998). Novelistychna kompozytsiia (mikro- i makrostruktura). In Vybrani statti (pp. 150–205). Dnipro.
Fediuk, T. (1996, July 3). Zledeninnia: Novyi roman poeta. Chornomorski novyny.
Heidegger, M. (1991). Razgovor na proselochnoi doroge. Vysshaia shkola.
Hlushchak, A. (1999). Zolotyi homin Borysa Necherdy. Kurier Kryvbasu, 113, 137–141.
Hromiak, R. (Ed.). (1997). Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk. Akademiia.
Merezhkovskyi, D. (1991). Hriadushchiy kham: Bolnaia Rossiia. Izd-vo Leninhradskoho un-ta.
Metelova, T. (1996). Metamorfozy filosofii: ideolohiia, nauka, hra… Heneza. 1(4), 24–38.
Moshenska, L. (1986). Svit pryhod i literatura. Podorozh bez kintsia. Rad. pysmennyk.
Necherda, B (1995a). Kvadro. Suchasnist, 11, 9–60.
Necherda, B. (1995b). Kvadro. Suchasnist, 12, 10–67.
Necherda, B. (2009). Z «Shchodennyka». In Dom kniazia Haharina: Sbornik nauch. statei i publikatsiy (Vol. 5, pp. 300–302).
Rozanov, V. (1990). Nesovmestimyie kontrasty zhytiia: Literaturno-esteticheskiie raboty raznykh let. Iskusstvo.
Rymar, N. (1989). Vvedenie v teoryiu romana. Yzd-vo Voronezhskoho un-ta.
Saienko, V. (2008). Mifolohema mista u romani «Kvadro» Borysa Necherdy. Mova i kultura, 10(107), 190–199.
Tkachev, Yu. (2000). Otrazhenie v srednevekovoy russkoy literature bibleyskoy mysli o vazhnosti i tselostnosti molitvy. Problemy suchasnoho literaturoznavstva. 6.
Zaitsev, M. (1998). Liudyna i Boh: vzaiemnist realnosti. In Vykhovannia molodoho pokolinnia na pryntsypakh khrystyianskoi morali v protsesi dukhovnoho vidrodzhennia Ukrainy. Ostrozka akademiia.
Zlenko, H. (1996). «Kvadro» – roman-prozrenye. Arhumenty i fakty. Plius, 14(74).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Валентина Саєнко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).